спрагнений

СПРА́ГЛИЙ (про людину, тварину — який дуже хоче пити; про уста, а також перен. — сухий від спраги), ЖАГУ́ЧИЙ підсил., СПРА́ГНЕНИЙ рідше, ЖА́ДІ́БНИЙ рідше, ЖАДЛИ́ВИЙ рідше. До ріки з пасовища лісного спускався Олень той, спраглий на сонці, жадобу втолить водопоєм (переклад Б. Тена); — Коли зморений припаде спраглими губами до води, його можна на місці розстріляти, але він не покине пити (П. Кочура); Для виснаженої і спраглої землі стала дорогою кожна краплина (І. Волошин); О, як пили поля жагучі Вологу свіжу і живу! (М. Рильський); П'ю, спрагнена, воду з криниці (П. Козланюк); Спрагнені люди вибивались із останніх сил (С. Скляренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спрагнений — спра́гнений прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. спрагнений — -а, -е, рідко. Спраглий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спрагнений — СПРА́ГНЕНИЙ, а, е, рідко. Спраглий. Спрагнений, з почорнілими, потрісканими губами, бачив [Бронко] склянку джерельної води перед собою, і не вільно йому було хоч би пригубитись до неї (Ірина Вільде); Дні – як жар... Словник української мови у 20 томах
  4. спрагнений — СПРА́ГНЕНИЙ, а, е, рідко. Спраглий. Спрагнений, з почорнілими, потрісканими губами, бачив [Бронко] склянку джерельної води перед собою, і не вільно йому було хоч би пригубитись до неї (Вільде, III, 1968, 173)... Словник української мови в 11 томах