сприйматися

ВВАЖА́ТИСЯ (УВАЖА́ТИСЯ) ким, чим, яким, за кого-що (визнаватися ким-, чим-небудь, якимсь, прирівнюватися до когось, чогось), ЛІЧИ́ТИСЯ, РАХУВА́ТИСЯ, СПРИЙМА́ТИСЯ як хто, що, ПРИЙМА́ТИСЯ за кого-що, МА́ТИСЯ розм. рідко, ПОВАЖА́ТИСЯ розм. рідко, ЗНА́ЧИТИСЯ діал. Він вважався досить серйозною і принциповою людиною (Ю. Збанацький); Баран уважався за родовитого поляка (І. Франко); Наша сім'я лічилася за людей середнього достатку (Панас Мирний); Махання за биття не рахується (М. Номис); Слово, сказане ним (учителем), ..сприймалося в селі як незаперечна істина (І. Багмут); Ревнощі ніколи й ніде не приймаються за докази (П. Загребельний); У вельможної шляхти мались (схизматки) за.. принижені тварі (М. Старицький); Сама послідня дівка у нашому селі так би не зробила, як моя дочка, що поважалася за саму першу!.. (Г. Квітка-Основ'яненко); Я стала у них за служницю.. Нібито значилося, що й вони мені помагають (І. Франко).