спродуватися

ПРОДАВА́ТИ (давати який-небудь товар в обмін на гроші або інший товар), ЗБУВА́ТИ, СПРО́ДУВАТИ (СПРОДАВА́ТИ) розм., ЗАПРО́ДУВАТИ (ЗАПРОДАВА́ТИ) заст.; РОЗПРО́ДУВАТИ (РОЗПРОДАВА́ТИ), РОЗТОРГО́ВУВАТИ, СПРО́ДУВАТИСЯ розм. (усе, перев. частинами); ВІДДАВА́ТИ розм. (за певну ціну); СПУСКА́ТИ розм., ПУСКА́ТИ розм., СПЛАВЛЯ́ТИ (СПЛА́ВЛЮВАТИ рідше) розм. (перев. за низьку ціну); РЕАЛІЗУВА́ТИ спец., розм. (те, що підлягає продажу, збуту). — Док.: прода́ти, збу́ти, спрода́ти, запрода́ти, розпрода́ти, розторгува́ти, спрода́тися, відда́ти, спусти́ти, пусти́ти, спла́вити, реалізува́ти. Мокрина з матір'ю продавала на базарі рибу (І. Нечуй-Левицький); Прийдеться, дівчинонько, Намисто збувати, Ой намисто збувати Та все тому козакові Тютюн купувати (пісня); У нас з бабусею справи були зовсім погані, бо вже була пізня осінь, ішли дощі, і я заробляв дуже мало, а спродувати вже не було чого (Л. Смілянський); Прислав Мартин Цяпор до жінки листа з Томської, щоб зараз збиралась із дітьми, все спродавала (Грицько Григоренко); Запродував (п'яниця) лихварям збіжжя ще в накоренку (Леся Українка); — Вишневецький не з доброї волі поступився і запродав Рокитну, що знов потрапила до рук Острозьких (І. Ле); — Сими днями сподіваюся бочку (риби) розпродати (Панас Мирний); Тяглися (люди) битими шляхами на тихий схід. Мерли дорогою діти, спродувалося за безцінь майно (О. Слісаренко); В мене овесець важненький, дешево віддам (Г. Квітка-Основ'яненко); — Зразу після революції став (князь) землю продавати. Десятин, мабуть, з півтисячі спустив (А. Головко); До нього регулярно щороку зіходилася гуцулія довідуватися: чи сіно дешево пускати, чи худобу (Г. Хоткевич); На розі якийсь гендляр відкрив крамницю і скуповує за безцінь коштовні речі, картини, килими та сплавляє їх фашистським генералам та офіцерам (А. Хижняк); Стиглі помідори, не придатні для тривалого зберігання свіжими, реалізують протягом кількох днів (з журналу).