1. Словник синонімів української мови

співкурсник

ОДНОКУ́РСНИК (той, хто навчається або навчався на одному курсі з ким-небудь), ОДНОКА́ШНИК розм., СПІВКУ́РСНИК рідше. Ні до кого з своїх однокурсників він не ставився з такою повагою,.. як до Максима (Н. Рибак); Про свого однокашника Василя Рагузова Ігор Іванович розповідав широко,.. прагнучи відтворити картину тодішніх студентських гараздів (П. Інгульський); Вона.. розмовляла про якогось Марата, сина відповідального працівника, свого співкурсника (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співкурсник — співку́рсник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. співкурсник — -а, ч., рідко. Те саме, що однокурсник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співкурсник — СПІВКУ́РСНИК, а, ч. Те саме, що одноку́рсник. Розглядаюся (і бачу знайоме обличчя, пізнаю: це ж один із моїх співкурсників з Миколаївського ІНО, хімік тепер, Іван Шека (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. співкурсник — СПІВКУ́РСНИК, а, ч., рідко. Те саме, що одноку́рсник. У дверях аудиторії стоїть незграбний, широкоплечий Степура, їхній друг і співкурсник (Гончар, Людина.., 1960, 8); За нею впадали в інституті співкурсники (Збан., Малин. дзвін, 1958, 244). Словник української мови в 11 томах