стопроцентний

СПРА́ВЖНІЙ (такий, яким хтось мусить бути, який є досконалістю, взірцем чого-небудь), І́СТИННИЙ, ПОВНОЦІ́ННИЙ, СТОПРОЦЕ́НТНИЙ розм., СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., ЦІ́ЛИЙ розм. Зовсім інакше почуваєшся, коли не з іграшковим, а зі справжнім інструментом маєш справу (О. Гончар); Як істинний енциклопедист, Сковорода знався на багатьох науках і мистецтвах (з журналу); З роками пересвідчуєшся, що повноцінною особистістю можна називати лише того, хто віддає належне і роботі, й людям, і життю (П. Загребельний); Мати — доктор у лікарні, батько — начальство у залізничному технікумі: стопроцентна інтелігенція (І. Муратов); Дащенко ласував рибою, Грек і Ратушний, яко справдешні рибалки, — щербою (Ю. Мушкетик); Немає там справдішнього горя, де панує щира, гаряча... любов! (І. Нечуй-Левицький); Моя девіза: йти за віком І бути цілим чоловіком! (М. Вороний). — Пор. 5. гото́вий.

СПРА́ВЖНІЙ (цілком подібний до кого-, чого-небудь), ТИПО́ВИЙ, ЦІЛКОВИ́ТИЙ, СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., СТОПРОЦЕ́НТНИЙ розм., ЧИ́СТИЙ розм., ФО́РМЕНИЙ розм., СУ́ЩИЙ розм., ПРЯМИ́Й розм., ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм., ФОРМА́ЛЬНИЙ заст., СУ́ТИЙ рідше. — Юрій! — гукнув він, лежачи над струмком. — Справжній тобі нарзан!.. Покуштуй! (О. Гончар); Палійчук — се кучерявий повногубий хлопець, типовий сільський донжуан (Г. Хоткевич); Хто їде лише на трійках? Цілковитий нездара або найбільший лінюх (Ірина Вільде); Він жив за твердим розкладом, життям справдешнього спартанця (Л. Дмитерко); Ой ви, Тюхтій Іванович! Ви самі справдішня копиця сіна! (І. Нечуй-Левицький); Тепер всяк хам показує натуру, а нам мовчать? Се був би чистий страм! (Леся Українка); — Дозвольте доповісти, екселенц... Вся оця поліція — формені дармоїди (Ю. Яновський); — А вони, паніматка, на сідлі, сущий запорожець (Д. Мордовець); До неї доноситься їх несамовитий регіт... Ні жалю, ні серця немає!.. Прямі собаки, прости Господи! (Панас Мирний).