1. Словник синонімів української мови

сторонитися

УНИКА́ТИ (намагатися не зустрічатися, не спілкуватися при зустрічі з кимсь), ОБМИНА́ТИ (ОМИНАТИ), ОБХО́ДИТИ, СТОРОНИ́ТИСЯ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ від кого, МИНА́ТИ, ОББІГА́ТИ розм., БОКУВА́ТИ від кого, діал. — Док.: уни́кнути, обмину́ти (оминути), обійти́, відверну́тися, мину́ти, оббі́гти. Найбільше уникала (Гафійка) батька, немов боялась його (М. Коцюбинський); Як своє лихо, так Соловейків обминала, щоб тільки не було між нами тієї гризоти (І. Нечуй-Левицький); Мудрого шукай, дурного обходь (прислів'я); Люди стали собі сторонитися їх (Марко Вовчок); Олена переживала вічний страх, що родина чоловіка може відвернутися від неї (Ірина Вільде); Хто доброго чоловіка минає, той щастя не має (прислів'я); — Я не Горпина, що всім (людям) мовчить. І не Хведір, що їх оббігає (Панас Мирний); Усі хлопці до нас ходять, лиш милий бокує (коломийка). — Пор. 1. цура́тися, ухиля́тися.

УХИЛЯ́ТИСЯ від чого (намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь), ВІДСТОРОНЯ́ТИСЯ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ, УНИКА́ТИ чого, СТОРОНИ́ТИСЯ чого, ОГИНА́ТИСЯ без додатка. — Док.: ухили́тися, відсторони́тися, відверну́тися, уни́кнути. Раїса виразно бачила, що він ухиляється од давніх бесід та суперечок (М. Коцюбинський); Найменша спроба ухилитись від чесної праці не минається йому без "нагінки" (О. Гончар); Відсторонятися від справи; Наше нове життя кличе тебе, а ти відвертаєшся од нього. Я ж іду з ним разом, будую, вчуся (О. Донченко); Імпровізувати Павло тоді не рискнув, через те й уникнув розмови (А. Головко); (Ольга:) Я спочатку огиналася, а потім все-таки довелося співати. Це з моїм голосом! (В. Собко). — Пор. 1. уника́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторонитися — сторони́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сторонитися — див. уникати Словник синонімів Вусика
  3. сторонитися — [сторонитиес'а] -роун'ус'а, -ониес':а, -ониец':а, -он'ац':а; нак. -нис'а, -роун'іц':а Орфоепічний словник української мови
  4. сторонитися — Поступатися, поступитися, відступати, відступити, повідступати, відходити, відійти, повідходити, оминати .оминути, пооминати, виминати, виминути, повиминати, поминати . Словник чужослів Павло Штепа
  5. сторонитися — СТОРОНИ́ТИСЯ, роню́ся, ро́нишся, недок., кого, чого, від кого – чого і без дод. 1. Відходити набік, відступати, пропускаючи кого-небудь, даючи комусь дорогу. Він трохи не вдарився лобом об якогось бідолашного некрутика.., закричав: “Сторонись..!... Словник української мови у 20 томах
  6. сторонитися — -ронюся, -ронишся, недок., кого, чого, від кого – чого і без додатка. 1》 Відходити вбік, відступати, пропускаючи кого-небудь, даючи комусь дорогу. || Відхилятися, відсуватися і т. ін. від кого-, чого-небудь. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сторонитися — СТОРОНИ́ТИСЯ, роню́ся, ро́нишся, недок., кого, чого, від кого — чого і без додатка. 1. Відходити набік, відступати, пропускаючи кого-небудь, даючи комусь дорогу. Він трохи не вдарився лобом об якогось бідолашного некрутика.., закричав: «Сторонись..!... Словник української мови в 11 томах