1. Словник синонімів української мови

стрижій

ПЕРУКА́Р (майстер, який підстригає, завиває, фарбує і т. ін. волосся, голить чоловіків), СТРИЖІ́Й заст., жарт., ФРИЗЕ́Р діал.; ГОЛЯ́Р заст., ГОЛІ́Й заст., КАУФЕ́Р (КУАФЕР) заст. (майстер, який голив та підстригав чоловіків); ЦИРУ́ЛЬНИК заст., ЦИРУ́ЛИК заст., ЦИЛЮ́РНИК заст., ЦИЛЮ́РИК заст. (майстер, який голив чоловіків, а також виконував деякі найпростіші лікувальні процедури). Зачіска.. свідчила, що Теллер давно сидів у кріслі перукаря (Н. Рибак); Стриже стрижій чоловіка, достриг до вуха та й пита: — Чи тобі вуха треба? (приповідка); Дами з допомогою кріпосних фризерів його превосходительства поробили собі пишні зачіски (О. Полторацький); Сходилися вони до голяра Тимка щонеділі і свята, аби голитися і підстригати чупер (В. Стефаник); Не минути білявим, як льон, Йосиповим кучерям гострої бритви голія (Панас Мирний); Цирульник, стрибаючи то ліворуч, то праворуч, підголював панські щоки і підправляв пишні невеличкі бачки (О. Іваненко); Військовий цирульник двічі пускав Сагайдачному кров (З. Тулуб); Може, до цирулика пішов (Мафтей) голитися (О. Кобилянська); (Гострохвостий:) Нашого брата цилюрника так розплодилось, що й не потовпишся (І. Нечуй-Левицький); Япид, цилюрик лазаретний, Був знахур в порошках нешпетний, Лічить Енея приступав (І. Котляревський).

СТРИГА́ЛЬ (робітник, який стриже овець, верблюдів і т. ін.), СТРИЖІ́Й, КАРНА́ЛЬ. Стриже овець спеціальна артіль стрижіїв (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрижій — стрижі́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. стрижій — СТРИЖІ́Й, я́, ч. 1. Те саме, що стрига́ль. На ціле Поділля, подейкували вівчарі, не було такого стрижія, як Сергій Майборода (М. Стельмах). 2. заст., рідко. Те саме, що перука́р. Словник української мови у 20 томах
  3. стрижій — -я, ч. 1》 Те саме, що стригаль. 2》 заст., рідко. Те саме, що перукар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стрижій — СТРИЖІ́Й, я́, ч. 1. Те саме, що стрига́ль. На ціле Поділля, подейкували вівчарі, не було такого стрижія, як Сергій Майборода (Стельмах, І, 1962, 43)... Словник української мови в 11 томах
  5. стрижій — Стрижій, -жія м. 1) Парикмахеръ, стригущій волосы. Стриже стрижій чоловіка. Мнж. 121. 2) Стригущій овецъ. Херс. Словник української мови Грінченка