1. Словник синонімів української мови

строкатий

РЯБИ́Й (про масть тварин, оперення птахів — із плямами іншого кольору, відтінку), ПЕРІ́СТИЙ, ПЕРИ́СТИЙ, ПЛЯМИ́СТИЙ, СТРОКА́ТИЙ, ПІГА́НИСТИЙ діал., КРА́СИЙ діал.; МУ́РИЙ, МУРУ́ГИЙ розм. (темно-сірий із плямами); ПІСТРЯ́ВИЙ, ЗОЗУЛЯ́СТИЙ (про птахів). Опріч рябої корови, було ще два перістих підсвинка (М. Коцюбинський); — Тепер худоба сама периста — тірольська, а давно була сама біла (В. Стефаник); Дівчинка тулила до грудей плямисте цуценя (Л. Первомайський); — Чи вже таки не розважусь я й тоді, як куплю собі коника строкатого? (Марко Вовчок); У бричці на ресорах, тягненій парою бистрих піганистих коней, їхав Леон Гаммершляг (І. Франко); Надибав по дорозі красу корову (Лесь Мартович); Замукав віл мурий, жадно шию витягши в степ (А. Головко); А ти, коте муругий, Прийди до нас удруге (пісня); Пташку я посадив на гілці, — Крила — піренько пістряве (А. Кримський); На дворі зозуляста квочка.. водила шестеро курчат (М. Коцюбинський). — Пор. 1. строка́тий.

СТРОКА́ТИЙ (укритий, розписаний різнобарвними смугами, плямами тощо, забарвлений у різні кольори), ПІСТРЯ́ВИЙ, РІЗНОБА́РВНИЙ, ЦЯТКО́ВАНИЙ, ПОКРА́ПЛЕНИЙ, ТАРКА́ТИЙ рідше, СОРОКА́ТИЙ діал.; СЕМЕНА́СТИЙ розм., СЕМЕНИ́СТИЙ розм. (з темними дрібними цяточками). Стояло широке ліжко, заслане строкатою ковдрою (О. Копиленко); Ця пістрява червоно-синя мазанина надавала світлиці веселенький вигляд (І. Нечуй-Левицький); Алі йде і співає про саксаул і про тушканчика, про жука і цяткованого геккона з жовтогарячими плямами (О. Донченко); З-посеред закрутів його (удава) сорокатого, блискучого тіла видко голову бідної жертви (І. Франко). — Пор. 1. ряби́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. строкатий — строка́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. строкатий — Пістрявий, рябий, зозулястий, кн. різнобарвний, ок. ряснобарвий, г. красий, таркатий; (у смугах) перістий; (натовп) різношерстий; (колектив) неоднорідний; (в душі) вередливий; сорокатий. Словник синонімів Караванського
  3. строкатий — див. барвистий Словник синонімів Вусика
  4. строкатий — [строкатией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
  5. строкатий — СТРОКА́ТИЙ, а, е. 1. Укритий, розписаний різнобарвними смужками, плямами і т. ін., забарвлений в різні кольори; пістрявий. Фарбують пряжу в нашому цеху недбайливо: нитки бувають строкаті, а від того фарба наших светрів нерівна... (М. Словник української мови у 20 томах
  6. строкатий — -а, -е. 1》 Укритий, розписаний різнобарвними смужками, плямами і т. ін., забарвлений в різні кольори; пістрявий. || З яскравими різнобарвними малюнками (про тканини та вироби з них). || З великими плямами або крапками (про масть тварини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. строкатий — Строка́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. строкатий — СТРОКА́ТИЙ, а, е. 1. Укритий, розписаний різнобарвними смужками, плямами і т. ін., забарвлений в різні кольори; пістрявий. Фарбують пряжу в нашому цеху недбайливо: нитки бувають строкаті, а від того фарба наших светрів нерівна… (Томч., Закарп. опов. Словник української мови в 11 томах
  9. строкатий — Строкатий, -а, -е 1) Пестрый. 2) О масти: пѣгій. Хтось до вас строкатого коника приводив. МВ. 3) Капризный. В душі своїй була строката. Котл. Ен. IV. 16. Словник української мови Грінченка