стрійний

ГАРМОНІ́ЙНИЙ (який звучить злагоджено), ЗЛА́ГОДЖЕНИЙ, СУ́ГОЛОСНИЙ, ЗГРА́ЙНИЙ, ГАРМОНІ́ЧНИЙ рідше, СТРІ́ЙНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ розм. Співали всі, хто лиш міг: чоловіки, жінки, хлопці і дівчата гармонійним хором (І. Франко); Злагоджена, сумовита пісня, зіткана з одних жіночих голосів, звучала особливо проникливо і хвилююче (І. Рябокляч); З вікон аудиторій університету.. звучав ладний, суголосний хор юних голосів (Ю. Смолич); — Хто вносить лад усюди живодайний, Вливає ритм у кожен рух і звук? Хто всі ті голоси в хорал єднає зграйний, В акордів голосних врочистий перегук? (переклад М. Лукаша); З гармонічним рокотом з'являються в небі важкі літаки (О. Довженко); Могучі, стрійні акорди потрясли цілим організмом молодої дівчини (І. Франко).

ОША́ТНИЙ (гарно, святково одягнений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм., ОДЯГНИ́Й розм. рідко; ВИ́РЯДЖЕНИЙ, РОЗРЯ́ДЖЕНИЙ розм., ВИ́ЧЕПУРЕНИЙ розм., РОЗЧЕПУ́РЕНИЙ розм. (надто гарно, підкреслено пишно); ВИ́ФРАНЧЕНИЙ (претензійно); ПРИОДЯ́ГНЕНИЙ розм. (відповідно до обставин, пристойно); ПРИБРАНИЙ (гарно й охайно). Сам кобзар такий ошатний, у солом'яному брилі, у білій сорочці (А. Шиян); — О, та який ви прийшли нарядний, урочистий! (О. Донченко); Виряджений хлопець вертався з ярмарку (К. Гордієнко); Неначе ласочка, випорхнула пишно розряджена Христя (Панас Мирний); Біля вичепуреного та пахучого Юрася присів Михась (С. Чорнобривець); Увечері після виступу Михайло Бова пішов у жовтий будиночок на Базарній вулиці. Якось його туди повело розчепурене дівчисько (Д. Ткач); Слухняно повернулися (піонери) під поштовхами унтера, який намагався догодити вифранченому морському льотчикові-офіцеру (І. Ле); Коли він виходить із двору, не пізнають його, такий він приодягнений та бравий (Григорій Тютюнник); Охайна, прибрана, в білій чистій хустинці, сидить (Дорошенчиха), жде (О. Гончар).

ОША́ТНИЙ (про вбрання, одяг тощо — гарний, оздоблений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм.; ВИХІДНИ́Й, НЕДІ́ЛЬНИЙ, СВЯТКО́ВИЙ, СВЯТО́ЧНИЙ рідше, СВЯТНИ́Й розм., ПРАЗНИКО́ВИЙ розм., СВЯТЕ́ШНИЙ діал. (призначений для одягання у вихідні, святкові дні, для виходу в театр, гості та ін.); ПАРА́ДНИЙ, ПАРАДО́ВИЙ (про форму, мундир; розм. — взагалі про одяг). Входить Інга. Вона в ошатній сукні з затканого сріблом шовку (І. Кочерга); Мама теж одягається красиво, тільки не в карнавальне, а в нарядне своє плаття (О. Іваненко); У столовій.. сиділа пані поважного віку ..у стрійному чорному кружевному чепці (Олена Пчілка); Вона наділа спідницю і вихідну білу кофточку (І. Муратов); Назустріч — пов'язане терновими недільними хустками чимале жіноче товариство (Я. Качура); Білобороді аксакали робили нові і лагодили старі святкові сідла (З. Тулуб); Дівчина йшла в святній одежі (М. Коцюбинський); На хурах везли.. оксамитове та шовкове празникове убрання (І. Нечуй-Левицький).