студенець
ХО́ЛОД (низька температура навколишнього середовища), ХОЛОДНЕ́ЧА, СТУ́ДІНЬ розм., СТУ́ЖА розм., ДЮ́ДЯ дит., СТУДЕНЕ́ЦЬ заст. І холод, і мряка надворі панує, А вітер осінній реве і лютує (Б. Грінченко); Коли у вас така холоднеча.., то краще не виходь з хати (М. Коцюбинський); Зима, Світ, наче сном здоланий спить. Дрібна пташина втихла, не співає; Усе від студені мов завмирає (Уляна Кравченко); Тайга заніміла од крижаної стужі (В. Гжицький); Але ось ударив лютий студенець, Листячко ошпарив, Погубив вкінець (П. Грабовський).
ХОЛОДЕ́ЦЬ (страва, яка стає драглистою при охолодженні), СТУДЕНЕ́ЦЬ, ЗА́ХОЛОД діал. Готувалося два гусаки, молоденьке порося, пироги з яблуками, холодець, кисіль (І. Микитенко); Дев'ятнадцять самих баранячих голів до захолоду сама посмалила (Ганна Барвінок).
Значення в інших словниках
- студенець — студене́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- студенець — СТУДЕНЕ́ЦЬ, нцю́, ч., заст. 1. кул. Холодець. Я тобі на вечерю горобчика уб'ю. А з крилець – студенець, з головки – печеня, Буде ж тобі, моя мила, препишна вечеря (з народної пісні). 2. Мороз, холод. Ось ударив Лютий студенець, Листячко ошпарив, Погубив вкінець (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
- студенець — студене́ць кул. холодець, драглі (ср, ст)|| = авшпік Лексикон львівський: поважно і на жарт
- студенець — студенець, студня колодязь, джерело з холодною водою, криниця без зрубу див. студня Словник застарілих та маловживаних слів
- студенець — -нцю, ч., зах. 1》 кул. Холодець. 2》 Мороз, холод. Великий тлумачний словник сучасної мови
- студенець — СТУДЕНЕ́ЦЬ, нцю́, ч., заст. 1. кул. Холодець. Я тобі на вечерю горобчика уб’ю. А з крилець — студенець, з головки — печеня, Буде ж тобі, моя мила, препишна вечеря (Україна.., І, 1960, 349). 2. Мороз, холод. Ось ударив Лютий студенець, Листячко ошпарив, Погубив вкінець (Граб., І, 1959, 162). Словник української мови в 11 томах
- студенець — Студенець, -нцю м. = холодець. Шух. І. 143. Kolb. І. 50. Словник української мови Грінченка