1. Словник синонімів української мови

сутеніти

СМЕРКА́ТИ безос. (темніти після заходу сонця), СМЕРКА́ТИСЯ, ВЕЧОРІ́ТИ, СУТЕНІ́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ТЕМНІ́ТИ, ПОНОЧІ́ТИ розм., НОЧІ́ТИ рідше. — Док.: сме́ркнути, сме́ркнутися, посутені́ти, зсутені́ти, приме́ркнути (приме́ркти), осме́ркнути розм. осме́ркнутися розм. стемні́ти, споночі́ти, зате́мрітися, спізні́ти. Сонце сіло. Надворі почало смеркати (І. Нечуй-Левицький); Зовсім уже смеркалося. Усе навкруги в сіру темряву загорнулося (Б. Грінченко); Поки ми їхали, почало вечоріти (М. Чабанівський); Присмерки наче виповзли з-за дерев. Швидко сутеніло (О. Іваненко); Уже примеркало. Худоба йшла з череди (Є. Кравченко); Південні ночі майже без вечорів, тільки захід одпалав — уже темніє раптово (О. Гончар); Скоро вечір опуститься над селом, — осінь, рано тепер поночіє (В. Собко); Вони вийшли в море, коли вже ночіло (Н. Рибак).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сутеніти — (темнішати після заходу сонця) смеркати, смеркатися, темніти, вечоріти. Словник синонімів Полюги
  2. сутеніти — сутені́ти дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  3. сутеніти — СМЕРКАТИ; п-к -ІЮЧИЙ, огортаний сутінню, дедалі темніший, майже смерклий. Словник синонімів Караванського
  4. сутеніти — див. смеркати Словник синонімів Вусика
  5. сутеніти — СУТЕНІ́ТИ, і́є, недок., безос. Наставати (про сутінки); смеркатися. Надворі сутеніло. Василину брала журба (І. Нечуй-Левицький); Присмерки наче виповзли з-за дерев. Швидко сутеніло (О. Іваненко); Сутеніло. Зоря повільно згасала далеко позаду, а зі сходу вже набігала синь літньої ночі (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  6. сутеніти — -іє, недок., безос. Наставати (про сутінки); смеркатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сутеніти — Сутені́ти, -ні́є, -ні́ло Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сутеніти — СУТЕНІ́ТИ, і́є, недок., безос. Наставати (про сутінки); смеркатися. Надворі сутеніло. Василину брала журба (Н.-Лев., II, 1956, 75); Присмерки наче виповзли з-за дерев. Швидко сутеніло (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 207); Сутеніло. Словник української мови в 11 томах
  9. сутеніти — Сутеніти, -ніє гл. безл. 1) Темнѣть, смеркаться. Стало сутеніти, як рушили з лісу. Н. Вол. у. 2) Неясно виднѣться. Щось далеко, далеко сутеніє. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка