сфальсифікований

ФАЛЬШИ́ВИЙ (який являє собою підробку), ПІДРО́БЛЕНИЙ, СФАЛЬШО́ВАНИЙ, ФАЛЬШО́ВАНИЙ розм., ПІДРО́БНИЙ заст., ЛИ́ПОВИЙ розм., жарт.; ФІКТИ́ВНИЙ (перев. про документ); ФАЛЬСИФІКО́ВАНИЙ, СФАЛЬСИФІКО́ВАНИЙ (який являє собою фальсифікат). Мара й особа вам однаково хороші. Фальшиве золото для вас правдиві гроші (В. Самійленко); Чашник зламав князівську печать на затичці, не дуже придивляючись, чи вона справжня, чи підроблена (П. Загребельний); Щоб вона допускалася найгрубшого лихварства, заслоняючись до того й моїм сфальшованим підписом, — я не міг сподіватися (О. Кобилянська); Фальшованих грошей ходило вже досить між народом, хоч і карали всіх (О. Ільченко); Були там купчини проворні, Що їздили по ярмаркам, І на аршинець на підробний Поганий продавали крам (І. Котляревський); Більшість з них (військовополонених) на селах уже дечим запаслись: пара білизни, "липові" паспорти й інші випадкові документи (В. Козаченко); Дав Семен Архипович фіктивну довідку про хворобу, рятуючи його племінницю від німецької неволі... (Н. Рибак); Фольклористи, так би мовити, старого складу дуже любили говорити про справді народні і не справді народні (фальсифіковані) твори (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сфальсифікований — сфальсифіко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. сфальсифікований — СФАЛЬСИФІКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до сфальсифікува́ти. Збереглися лише неточні копії чи переклади. До того ж російський архіваріус Петро Шафранов доводить, що навіть ці копії сфальсифіковані царськими переписувачами (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. сфальсифікований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до сфальсифікувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сфальсифікований — СФАЛЬСИФІКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сфальсифікува́ти. Цей значний твір [«Великий льох» Т. Г. Шевченка] поки що найменш досліджений радянськими шевченкознавцями і найбільш сфальсифікований українськими націоналістами (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 193). Словник української мови в 11 томах