сьогосвітній
ЗЕМНИ́Й (стос. до землі як місця життя та діяльності людини), СЬОГОСВІ́ТНІЙ розм., ПОЦЕЙБІ́ЧНИЙ поет. Він уже одрішився від усіх земних хвилювань (В. Собко); Я забув і сьогосвітнє, і тогосвітнєє життя: Ти — єдина в мене пані, сам в ярмо хилюся я (А. Кримський); Загострювався ніс восковий (Гоголя), Чорніли кола круг орбіт. — А плюшкіни і хлестакови Сквернили поцейбічний світ (М. Рильський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сьогосвітній — сьогосві́тній прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- сьогосвітній — Земний; (з ч. не) потойбічний. Словник синонімів Караванського
- сьогосвітній — СЬОГОСВІ́ТНІЙ, я, є, розм. Стос. до землі як місця життя та діяльності людини; земний. Люди ті проти місяця були неначе аж прозорі, наче білим туманом повиті, ніби на березі блукали якісь тіні не сьогосвітні (І. Словник української мови у 20 томах
- сьогосвітній — -я, -є, розм. Стос. до землі як місця життя та діяльності людини: земний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сьогосвітній — СЬОГОСВІ́ТНІЙ, я, є, розм. Стос. до землі як місця життя та діяльності людини: земний. Люди ті проти місяця були неначе аж прозорі, наче білим туманом повиті, ніби на березі блукали якісь тіні не сьогосвітні (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- сьогосвітній — Сьогосвітній, -я, -є Этого міра. Дознав би втіхи й роскоші сьогосвітньої. МВ. І. 44. Словник української мови Грінченка