сякий-такий

НЕГІ́ДНИЙ (який здатний на ганебні вчинки, якому властиві негативні моральні якості і т. ін.; ужив., зокрема, як лайливе слово при звертанні тощо), ПОГА́НИЙ, ПРЕПОГА́НИЙ підсил., НЕПОДО́БНИЙ рідше, БРИДКИ́Й підсил., ГИДКИ́Й підсил., МЕРЗЕ́ННИЙ підсил., МЕРЗО́ТНИЙ підсил.; НИЗЬКИ́Й, НИ́ЦИЙ, БРУДНИ́Й (дуже непорядний, аморальний, нещирий, лицемірний і т. ін.); КА́ПОСНИЙ розм., ПА́КОСНИЙ (ПА́КІСНИЙ) розм., ПАРШИ́ВИЙ розм., ПАСКУ́ДНИЙ розм., ПРОТИ́ВНИЙ розм., ПЛЮГА́ВИЙ зневажл., СЯКИ́Й-ТАКИ́Й (ТАКИ́Й-СЯКИ́Й) розм., ШОЛУДИ́ВИЙ зневажл. (звичайно як лайливе слово). — Іди! — кликнула Зоня погаслим голосом. — Ти, негідна й безсовісна (О. Кобилянська); Кожна людина, якою б вона поганою не була, має свій найчистіший закуток чи хоча б спомин (М. Стельмах); А пан глянув.. одвернувся... Пізнав, препоганий, Пізнав тії карі очі, Чорні бровенята... (Т. Шевченко); Наврочили неподобні люди: схопили діда німці (Ю. Яновський); — Я от татуньові пожаліюсь на тебе, бридкий хлопчисько! — нахвалялася сестра (А. Кримський); — Але мені ніхто не повірить, бо я гидкий, бо я брехун і зальотник (М. Чабанівський); (Камо:) Це ж не можна, щоб Камо замовк назавжди, щоб.. знову пробрався в ряди провокатор мерзенний... (О. Левада); (Любов (ридаючи):) Ах, тьотю, які люди.. низькі!.. їм вже все одно, хоч би я пропала... (Леся Українка); Сеспель в глибині душі зневажав Скрипаленка, вважав його за людину ницу (Ю. Збанацький); Як він, цей брудний, підлий Боровик, сміє міряти всіх людей на свій аршин? (В. Собко); — Не кажіть нічого! То не люди добрі, то гадюки капосні (Панас Мирний); Гульвіса пакосний, престидкий, Негідний, злодій, єретик! (І. Котляревський); — Юрку! — гукнула мама. — Де ти, паршивий хлопчисько! Іди зараз же сюди (Ю. Смолич); — Що ви робите, розбишаки? Навіщо знущаєтеся з малого хлопця, паскудні боягузи? (Ю. Смолич); (Таня:) Бач, яке тобі противне хлоп'я! Сам налякав та ще й сміється (С. Васильченко); — Радзивілл прийшов, так ви, окаянні, не одвітували йому й разу з гармати! Плюгаві страхополохи! (П. Куліш); Чому ви не йдете на лан, сякі-такі? — крикнув осавула (І. Нечуй-Левицький); — Ну, стій же ти, шолудивий бурсаче! — трясучи кулаком, промовив Жук (Панас Мирний). — Пор. 2. безсо́ромний, 1. непоря́дний.

СЯКИ́Й-ТАКИ́Й (звичайний, не особливий, нічим не примітний), ТАКИ́Й СОБІ́, НЕМУ́ДРИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, НЕВИГА́ДЛИВИЙ. Фрося.. захопила сяку-таку одежину та й пішла (О. Гуреїв); Я не майстер мартена, а такий собі сталевар (Ю. Яновський); Немудрий обід; Тиха така вона, нехитра ся мелодія (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сякий-такий — сяки́й-таки́й займенник розм. Орфографічний словник української мови
  2. сякий-такий — (обід) невигадливий, нехитрий, немудрий, (одяг) не дуже пишний, більш-менш пристойний, такий собі, (базар) поганенький, (зиск) незначний, можливий, пересічний, (син) ЕВ. сучий, поганий, чортів, який-такий Словник синонімів Караванського
  3. сякий-такий — див. поганий Словник синонімів Вусика
  4. сякий-такий — СЯКИ́Й-ТАКИ́Й, сяка́-така́, сяке́-таке́, займ. означ., розм. Те саме, що таки́й-сяки́й. Сяка-така напасть, та спати не дасть (прислів'я); Фрося не відступила від своїх намірів: набрала сухарів у торбу, захопила сяку-таку одежину та й пішла на рудник (О. Словник української мови у 20 томах
  5. сякий-такий — сяка-така, сяке-таке, займ. означ., розм., лайл. Те саме, що такий-сякий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сякий-такий — Сяки́й-таки́й, сяка́-така́, сяке́-таке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сякий-такий — СЯКИ́Й-ТАКИ́Й, сяка́-така́, сяке́-таке́, займ. означ., розм. Те саме, що таки́й-сяки́й. Сяка-така напасть, та спати не дасть (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах