сінокосарка
КОСА́РКА (машина для скошування трав'янистих рослин, хліба); ЖНИВА́РКА, ЖА́ТКА (для скошування перев. злакових рослин); СІНОКОСА́РКА (для скошування трави); САМОСКИ́ДКА (жниварська машина, яка самостійно скидає зрізаний хліб); ЛОБОГРІ́ЙКА (машина з ручним скиданням зрізаного стебла); СНОПОВ'ЯЗА́ЛКА (машина, яка косить і в'яже в снопи жито, пшеницю тощо). По заливних берегах Удаю на рівнинних місцях працювали косарки (О. Десняк); Заблискотять косарки в житі (П. Тичина); Бригадир сіла на жниварку-самоскидку (І. Ле); Жнива там у розпалі, стрекочуть жатки, їх крила пірнали в хліб, як весла (В. Земляк); Збираємо кукурудзу спеціально пристосованими сінокосарками (з газети); Вишикувані в ряд стоять самоскидки, снопов'язалки (В. Минко); Поки лобогрійка, запряжена трійкою міцних коней, пройде гони і повернеться назад, я маю віддихатись і бути готовим змінити й свого напарника (Д. Бедзик).
Значення в інших словниках
- сінокосарка — сінокоса́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сінокосарка — Косарка Словник чужослів Павло Штепа
- сінокосарка — СІНОКОСА́РКА, и, ж. Сільськогосподарська машина для косіння трави; косарка. Гаріфулін привіз багато новин. Він був у колгоспі, бачив сінокосарку (О. Донченко); Трави на сіно збирали сінокосаркою у фазі початку цвітіння бобового компонента (із журн. Словник української мови у 20 томах
- сінокосарка — -и, ж. Сільськогосподарська машина для косіння трави; косарка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сінокосарка — СІНОКОСА́РКА, и, ж. Сільськогосподарська машина для косіння трави; косарка. Гаріфулін привіз багато новин. Він був у колгоспі, бачив сінокосарку (Донч., І, 1956, 135); Трави на сіно збирали сінокосаркою у фазі початку цвітіння бобового компонента (Колг. Словник української мови в 11 томах