сіпавка

СУДО́МА (мимовільне скорочення м'язів усього тіла чи його частин, обличчя від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.), СУ́ДОРОГА (СУ́ДОРГА рідше), КОНВУ́ЛЬСІЯ, КО́РЧІ мн. (перев. усього тіла); ТИК, СІ́ПАВКА розм. (мимовільне посмикування м'язів); МИ́ШКА діал. (на обличчі); ПЕРЕЛО́ГИ мн., розм. (хвороба, що супроводжується мимовільним скороченням м'язів). Нервова судома скривила його бліді некрасиві вуста (С. Добровольський); Ридання перейшло в нестримний регіт. Судороги скрутили Лукію (О. Донченко); Від цієї думки все його тіло звела судорга (Ю. Бедзик); — Гази!!! — Люди бігли, задихаючись, б'ючись у страшних конвульсіях (О. Гончар); Він важко контужений, у нього з'явився тик, ліву ногу й руку йому звели корчі (Ю. Яновський); Обличчя його враз потемніло і біля щоки затремтіла нервова сіпавка (В. Речмедін); Перед очима щось мутне забігало, підборіддя затіпалося, обличчя сіпала мишка (Панас Мирний); З чужої слави — перелоги його хватають за живіт (П. Гулак-Артемовський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіпавка — сі́павка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. сіпавка — -и, ж., розм. Те саме, що судорога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сіпавка — СІ́ПАВКА, и, ж., розм. Те саме, що су́дорога. Обличчя його враз потемніло і біля щоки затремтіла нервова сіпавка – свідчення того, що голова комнезаму не в жарт розходився (В. Речмедін). Словник української мови у 20 томах
  4. сіпавка — СІ́ПАВКА, и, ж., розм. Те саме, що су́дорога. Обличчя його враз потемніло і біля щоки затремтіла нервова сіпавка — свідчення того, що голова комнезаму не в жарт розходився (Речм., Весн. грози, 1961, 114). Словник української мови в 11 томах