такати

СТРІЛЯ́ТИ (робити постріл, постріли з вогнепальної зброї), БИ́ТИ, ПАЛИ́ТИ розм., СМАЛИ́ТИ підсил. розм., ЛУПИ́ТИ підсил. розм., ЧЕСА́ТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ДОВБА́ТИ підсил. розм., ДОВБТИ́ підсил. розм. (уперто й методично — перев. з гармат); СТРОЧИ́ТИ, ТАТА́КАТИ розм., ТА́КАТИ розм., ТАТА́ХКАТИ розм. (з кулемета, автомата); СТУ́КАТИ (неголосно, на відстані); СТУГОНІ́ТИ (безперервно і сильно); ПОСИЛА́ТИ (із сл. куля, снаряд і т. ін.). — Док.: ви́стрелити, стре́льнути (стрі́льну́ти), уда́рити (вда́рити), ви́палити, лу́пнути, чесну́ти, чесону́ти, вгати́ти, довбну́ти, довбону́ти, пальну́ти, палахнути розм. прострочи́ти, тата́кнути, тата́хнути, сту́кнути, посла́ти. Вдалині стріляє білими димками швидкострільна гармата крейсера (Ю. Яновський); — Як на війні було: стрілянина, з гармат же били, як барикади розбивали (А. Головко); (Кряж:) То я тоді, як смеркло, запріг коней, викликав Ганю, закутав її в бурку і — по конях..! Вискочив її батько, спустив собаку з ланцюга, схопив берданку і давай по мені смалити (М. Зарудний); Зенітки луплять, шум такий (С. Воскрекасенко); — Як почнуть артпідготовку — кожна батарея знає, по якому (доту) їй ціляти. Та по тому, а та по тому, гатитиме йому в лоба, аж поки він і не лусне! (О. Гончар); З лісу строчив без кінця кулемет (В. Сосюра). — Пор. 2. ба́хнути.

ЦО́КАТИ (утворювати своєрідні уривчасті звуки при зіткненні твердих предметів), КЛА́ЦАТИ, ЦОКОТА́ТИ (ЦОКОТІ́ТИ) підсил., ЦО́РКАТИ діал., ЦОРКОТА́ТИ (ЦОРКОТІ́ТИ) підсил. діал.; ВИЦО́КУВАТИ розм. (раз у раз, часто); ТІ́КАТИ (ТИ́КАТИ) розм., ТА́КАТИ розм., ТІКТА́КАТИ розм., ТОКОТА́ТИ (ТОКОТІ́ТИ) підсил. розм. (про годинниковий механізм). — Док.: цо́кнути, процо́кати, кла́цнути, процокота́ти (процокоті́ти), цо́ркнути, ті́кнути, та́кнути. Цокав на стіні годинник (Ю. Мушкетик); Співуче цокотять по брукові підковані коні (М. Олійник); Мов вітер радісно шумить, вицокують мотори (В. Сосюра); Тихо-тихо в кімнаті, тільки годинник тікає та іноді скрипне перо на папері (Г. Хоткевич); Вона час від часу позирала на годинник, що тикав обіч неї (І. Франко); Гучно такав годинник у Тані на руці (Ю. Смолич); Одноманітно тіктакає годинник на стелі під самим сволоком (І. Чендей).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. такати — Та́кати: — торохтіти, молоти язиком [12] Словник з творів Івана Франка
  2. такати — та́кати 1 дієслово недоконаного виду говорити так та́кати 2 дієслово недоконаного виду про механізми розм. Орфографічний словник української мови
  3. такати — див. говорити Словник синонімів Вусика
  4. такати — ТА́КАТИ¹, аю, аєш, недок., розм. 1. Погоджуючись із співрозмовником або потверджуючи його слова, говорити “так”. Цигуля ішов поруч мовчки і тільки зрідка такав на ковалеву мову (А. Головко). 2. кому. Схвалювати, підтримувати чиїсь дії, вчинки. Словник української мови у 20 томах
  5. такати — I -аю, -аєш, недок., розм. 1》 Погоджуючись із співрозмовником або потверджуючи його слова, казати "так". 2》 кому. Схвалювати, підтримувати чиїсь дії, вчинки. II -ає, недок., розм. Видавати розмірені, короткі звуки (про механізми). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. такати — ТА́КАТИ¹, аю, аєш, недок., розм. 1. Погоджуючись із співрозмовником або потверджуючи його слова, говорити «так». Цигуля ішов поруч мовчки і тільки зрідка такав на ковалеву мову (Головко, II, 1957, 349). 2. кому. Схвалювати, підтримувати чиїсь дії, вчинки. Словник української мови в 11 томах
  7. такати — Такати, -каю, -єш гл. Дакать, говорить та. Шейк. Словник української мови Грінченка