1. Словник синонімів української мови

тано

ДЕ́ШЕВО (про невисоку ціну), НЕДО́РОГО, ЗАДЕ́ШЕВО, УТРИ́ДЕШЕВА (ВТРИ́ДЕШЕВА) підсил., НІПОЧО́МУ (НІПОЧІ́М) розм., ЗА БЕ́ЗЦІНЬ (БЕЗЦІ́НОК) (БЕ́ЗЦІН рідше), ЗА ПІВДА́РМА розм., ЗА П'ЯТА́К (П'ЯТАКА́) розм., ТА́НО діал. А щодо ціни, то де не живи в Криму, чи в лісі, чи на піску, все одно дешево не вийде (Леся Українка); Воно б можна рекомендованими листами переслати (новели).., пересилка недорого коштуватиме (М. Коцюбинський); (Меланія Григорівна:) Купив шубу у якогось панка зовсім задешево (М. Кропивницький); (Павло:) Їдуть же люди в Оренбурзькі степи, покупили там за поміччю банку землі ніпочому (І. Карпенко-Карий); Коштовні хутра крамарі за безцінь забирали (Н. Забіла); Дехто повезе на базар поросят і продасть за безцінок, а Матвій завжди сторгується на свою користь (В. Москалець); Порадившись, загнали в місті швейну машину за безцін (П. Козланюк); За півдарма продав (приказка); Другів мав, що раді б за п'ятак продати (П. Грабовський); Тано продавалося та й тано купувалося (В. Стефаник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тано — Та́но: — дешево [14] Словник з творів Івана Франка
  2. тано — та́но прислівник дешево незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  3. тано — Та́но. Присл. до таний. Маю і я, приміром, шматочок землі, і держе її в оренді тано німець-шваб, бо сама не годна ґаздувати. Та той мій посесор так страшно задовжений, що лиш дуже погано і неправильно платить (Коб. Українська літературна мова на Буковині
  4. тано — ТА́НО, діал. Присл. до та́ний. – Небагато варта, – сказав я, премудро оглянувши скриньку [січкарню] .. – Ну, я вже .. тано вам пущу (І. Франко); – Та й тоді була тана худоба .. -Тано продавалося та й тано купувалося, але ліпше було (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах
  5. тано — та́но дешево (ст): Дуже тано купила сьогодні калярепку (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. тано — діал. Присл. до таний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тано — Та́но, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. тано — ТА́НО, діал. Присл. до та́ний. — Небагато варта, — сказав я, премудро оглянувши скриньку [січкарню].. — Ну, я вже.. тано вам пущу (Фр., II, 1950, 40); — Та й тоді була тана худоба.. —Тано продавалося та й тано купувалося, але ліпше було (Стеф., Вибр., 1945, 60). Словник української мови в 11 томах