тарганити

ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) (переміщати по поверхні до себе або за собою), ВОЛОЧИ́ТИ, ВОЛОКТИ́ (ВОЛІКТИ́ розм.), ТОЛОЧИ́ТИ, ТАРГА́НИТИ діал.; ЦУ́ПИТИ розм., ЦУРПЕ́ЛИТИ розм., ТИ́РИТИ розм., ПЕ́РТИ фам., ТЕРЕБИ́ТИ діал. (перев. понад силу). — Док.: потягти́ (потягну́ти), поволочи́ти, поволокти́, поцу́пити, попе́рти, потереби́ти. Хлопчик по землі тягне кулемета (В. Сосюра); Юра що є сили волочив товаришів по гальці, весь час надсильно гукаючи: — Ваню! Земля вже, земля! (І. Ле); Листоношу водили (кайзерівці) селом, як злидарське горе, його толочили по дорозі й нівечили чобітьми (Ю. Яновський); В хату вбігає задиханий і переляканий Петро. Поперед себе він тарганить за поперек Степанка (С. Васильченко); Одно — творити язиком, а друге — перти плуга (приказка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тарганити — тарга́нити дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. тарганити — див. ТЯГТИ. Словник синонімів Караванського
  3. тарганити — ТАРГА́НИТИ, ню, ниш, недок., діал. Тягнути, волокти. В хату вбігає задиханий і переляканий Петро. Поперед себе він тарганить за поперек Степанка (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. тарганити — -ню, -ниш, недок., діал. Тягнути, волокти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тарганити — ТАРГА́НИТИ, ню, ниш, недок., діал. Тягнути, волокти. В хату вбігає задиханий і переляканий Петро. Поперед себе він тарганить за поперек Степанка (Вас., III, 1960, 254). Словник української мови в 11 томах
  6. тарганити — Таргани́ти, -ню, -ниш гл. Тащить, тянуть. Борз. у. Словник української мови Грінченка