таркатий
СТРОКА́ТИЙ (укритий, розписаний різнобарвними смугами, плямами тощо, забарвлений у різні кольори), ПІСТРЯ́ВИЙ, РІЗНОБА́РВНИЙ, ЦЯТКО́ВАНИЙ, ПОКРА́ПЛЕНИЙ, ТАРКА́ТИЙ рідше, СОРОКА́ТИЙ діал.; СЕМЕНА́СТИЙ розм., СЕМЕНИ́СТИЙ розм. (з темними дрібними цяточками). Стояло широке ліжко, заслане строкатою ковдрою (О. Копиленко); Ця пістрява червоно-синя мазанина надавала світлиці веселенький вигляд (І. Нечуй-Левицький); Алі йде і співає про саксаул і про тушканчика, про жука і цяткованого геккона з жовтогарячими плямами (О. Донченко); З-посеред закрутів його (удава) сорокатого, блискучого тіла видко голову бідної жертви (І. Франко). — Пор. 1. ряби́й.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- таркатий — тарка́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- таркатий — ТАРКА́ТИЙ, а, е. Строкатий, плямистий; цяткований. Не було тут [у хаті] ані килимів, .. ані мальованого комина, ані навіть таркатої верені [верети], як по інших українських селах (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
- таркатий — -а, -е. Строкатий, плямистий; цяткований. Великий тлумачний словник сучасної мови
- таркатий — ТАРКА́ТИЙ, а, е. Строкатий, плямистий; цяткований. Не було тут [у хаті] ані килимів,.. ані мальованого комина, ані навіть таркатої верені [верети], як по інших українських селах (Март., Тв., 1954, 313). Словник української мови в 11 томах
- таркатий — Таркатий, -а, -е = тарканистий. Шейк. Словник української мови Грінченка