тверезити
ОХОЛО́ДЖУВАТИ (послабляти чий-небудь запал, заспокоювати), ХОЛОДИ́ТИ, ОСТУ́ДЖУВАТИ, РОЗХОЛО́ДЖУВАТИ (гасити яке-небудь почуття, бажання щось робити і т. ін.); ВИТВЕРЕ́ЖУВАТИ, ПРОТВЕРЕ́ЖУВАТИ, ТВЕРЕЗИ́ТИ, ОТВЕРЕ́ЖУВАТИ (повертати здатність тверезо мислити, спокійно сприймати що-небудь). — Док.: охолоди́ти, остуди́ти, розхолоди́ти, ви́тверезити, протверези́ти, отвере́зити. Плахоття поривався сперечатися, заперечувати, хоч дивний настрій редактора охолоджував його запал (С. Журахович); — Гарячковитих ми будемо остуджувати (О. Гончар); Павлов.. заспокоїв усіх, кажучи, що не годиться розхолоджувати митця перед виставою (Ю. Яновський); Колись будеш сама з себе сміятися; так дуже витверезить тебе само життя, та поки що я хочу тебе власною рукою з тих високостей звести назад до землі (О. Кобилянська); — Ну й терпуг ти, Наталко! Пиляєш і пиляєш. Замовчи! — з усіх сил гаркнув він.. Цей вигук протверезив її (А. Хижняк); Нічна стрілянина тверезила декого з обдуреної молоді (І. Ле); Оклики похвали отверезили його трохи (І. Франко). — Пор. 1. заспоко́їти.
Значення в інших словниках
- тверезити — тверези́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тверезити — ТВЕРЕЗИ́ТИ, ежу́, ези́ш, недок. 1. кого. Робити когось тверезим після сп'яніння; протвережувати. 2. кого, що, перен. Повертати здатність розсудливо мислити, діяти, сприймати що-небудь. Словник української мови у 20 томах
- тверезити — -ежу, -езиш, недок. 1》 перех. Робити когось тверезим після сп'яніння; протвережувати. 2》 перех. і неперех., перен. Повертати здатність тверезо мислити, діяти, сприймати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тверезити — ТВЕРЕЗИ́ТИ, ежу́, ези́ш, недок. 1. перех. Робити когось тверезим після сп’яніння; протвережувати. 2. перех. і неперех,, перен. Повертати здатність тверезо мислити, діяти, сприймати що-небудь. Словник української мови в 11 томах
- тверезити — Тверези́ти, -жу́, -зи́ш гл. Отрезвлять. Словник української мови Грінченка