темнавий

ТЕМНУВА́ТИЙ (трохи темний), ТЬМЯ́НИЙ, ТЕМНИ́СТИЙ розм., ТЕМНА́ВИЙ розм. Темнуваті, аж чорні, кошлаті хмари запнули виднокруг суцільною масою (А. Хижняк); Неля настільки вже освоїлась з тьмяним освітленням в кімнаті, що починає розрізняти форму предметів (Ірина Вільде); В долинах — темниста синь (В. Бабляк); Камера.. була подовгаста, темнава (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. темнавий — темна́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. темнавий — ТЕМНА́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що темнува́тий. Довкола ліс гуде тужний, таємний спів, Що ще круг моєї колиски гомонів, Тебе мов обтулив в полу свою темнаву (І. Франко); Камера .. Словник української мови у 20 томах
  3. темнавий — -а, -е, рідко. Те саме, що темнуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. темнавий — ТЕМНА́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що темнува́тий. Довкола ліс гуде тужний, таємний спів, Що ще круг моєї колиски гомонів, Тебе мов обтулив в полу свою темнаву (Фр., X, 1954, 60); Камера.. була подовгаста, темнава, з одним загратованим віконечком під стелею кімнати (Вільде, III, 1968, 180). Словник української мови в 11 томах