термоснути

СМИ́КАТИ (тягнути рвучкими рухами), ША́РПАТИ, СІ́ПАТИ, ТО́РСАТИ, ТО́РГАТИ, ТОРИГАТИ діал., ТЕРМОСИТИ, ТЯГА́ТИ, СКУ́БТИ, СКУ́БАТИ, ДЕ́РТИ підсил., ДРА́ТИ підсил., РВА́ТИ підсил., МИ́КАТИ діал. (перев. за волосся, вуха — до болю); ВИСМИ́КУВАТИ (з чогось, частинами). — Док.: посми́кати, смикну́ти, смикону́ти підсил. шарпну́ти, шарпону́ти підсил. сіпнути, сіпону́ти підсил. торсону́ти підсил. то́ргнути, торгону́ти підсил. термосну́ти підсил потягну́ти, потягти́, скубну́ти, скубону́ти підсил. ускубну́ти (вскубну́ти), рвону́ти підсил. ви́смикнути. Січкар хватає рукою хвилястий чуб парубчака, смикає і сміється (М. Стельмах); — Но! — гукнув знову Яким, смикнувши сердито за віжки (Панас Мирний); Вітер шарпав поли шинелей (З. Тулуб); Пісковий уже шарпнув дверима, відчинив їх (І. Ле); Старі люди сіпають Бондарівну за рукав, щось шепочуть їй злякано на ухо (С. Васильченко); Чую спросоння, щось дверима торгає (І. Нечуй-Левицький); Вона прокинулася від того, що хтось термосив її за плече (П. Загребельний); Зі мною тут говорили, як з дорослим, і не тільки не тягали за вуха, а й не лаяли за мій вчинок (Л. Смілянський); Сплеснула (мати) руками й стала його лаяти та за вуха скубти (Грицько Григоренко); Випливає з води мати, Сяде по тім боці.. Мовчки дивиться на сей бік, Рве на собі коси (Т. Шевченко); — Гей люди добрі, за що мні так Бог покарав, — плеснув долонями і став микати собі чупер (Марко Черемшина).

ТРЯСТИ́ (швидко й рвучко штовхати, хитати вгору й униз, з боку на бік), ТРУСИ́ТИ, СТРУ́ШУВАТИ, ТІ́ПАТИ, ПОТРЯСА́ТИ, ТО́РСАТИ розм., ТЕРМО́СИТИ (ТЕРМОСУВА́ТИ) розм., ТЕЛЕ́ПАТИ діал., ТРІ́ПАТИ рідко, ТЕЛІПА́ТИ рідко, ТЕРЕБИ́ТИ рідко, ТАРСУВА́ТИ рідко; СТРЯСА́ТИ (сильно). — Док.: трясну́ти, потрясти, трусну́ти, тіпнути, торсону́ти, термосну́ти, телепнути, трі́пнути, теліпну́ти, стрясти́, струси́ти. — Куди ти сунешся на мою голову! — крикнув Лаврін і почав трясти драбину (І. Нечуй-Левицький); Витягли Федора з гузиря, положили на рядно і почали трусити (Панас Мирний); Квітникарки струшували букетами просто перед обличчям жаданих покупців (Ю. Смолич); Плакав Петько, тіпаючи колиску, плакала дитина (С. Васильченко); Чепіга кілька разів заспокійливо потрясав булавою, щоб пригасити розбурхані пристрасті (С. Добровольський); Торсає він воза, аж в мене кістки торохтять (І. Нечуй-Левицький); Вона прокинулася від того, що хтось термосив її за плече (П. Загребельний); — Де гроші? — щосили верескнув драб, телепаючи князем (І. Франко); Бодай тебе, дівчинонько, сім раз дідько тріпав, така нічка темненькая, я до тебе сліпав (коломийка); Обома руками він .. теліпав свойого помічника, як грушу (І. Франко); Почали ми його знову теребити. Аж уже й піт нас проймає (Г. Хоткевич); Вони давай його тарсувати (Словник Б. Грінченка); Калитка осатанів, тіпався, посинів, стрясав дужими кулаками (К. Гордієнко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. термоснути — термосну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. термоснути — ТЕРМОСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого – що, без прям. дод., розм. Однокр. до термо́сити. – Куди тягнеш, собако? – і пробує вирвати в нього з рук хустку. Солдат не віддає. Дівчина, термоснувши раз і вдруге і зрозумівши, що не вирве, нагинається і впивається зубами в його руку (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах
  3. термоснути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до термосити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. термоснути — ТЕРМОСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до термо́сити. — Куди тягнеш, собако? — і пробує вирвати в нього з рук хустку. Солдат не віддає. Дівчина, термоснувши раз і вдруге і зрозумівши, що не вирве, нагинається і впивається зубами в його руку (Коз., Гарячі руки, 1960, 173). Словник української мови в 11 томах