терник
ТЕРНИ́К (зарості терну; місце, поросле терном), ТЕРНИ́ мн., ТЕ́РНЯ, ТЕРНИ́НА, ТЕРНИ́ННЯ, ТЕРНИ́ЩА (ТЕРНИ́ЩЕ), ТЕРНОВИ́ЩЕ. Жінки хрестилися й метали грізні погляди на дітей, які занадто близько підбігали до тернику і наражались на небезпеку (Вас. Шевчук); Заросли шляхи тернами (Т. Шевченко); Чий дух одважився б іти за ним блукати По тій діброві, якби там між терням Квітки барвисті вічні не цвіли? (Леся Українка); Під кручею, в глибокій, порослій колючою терниною ямі.., — конспіративні збори (Д. Бедзик); Ми йшли тернищами, та з крові, Що на шляху лишали ми, Ростимуть квіти пурпурові (Д. Павличко); Вершник погнав коня з могили в об'їзд терновища та ліщини (І. Ле).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- терник — терни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- терник — ТЕРНИ́К, у́, ч. Зарості терну. Десь у тернику один [соловей] старанно повторює якийсь етюд (С. Васильченко); – Обережно, Михайлику, – тут подряпатись можна, – розводячи обома руками цупкі гілки, Люба зайшла в терник (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- терник — -у, ч. Зарості терну. Великий тлумачний словник сучасної мови
- терник — ТЕРНИ́К, у́, ч. Зарості терну. Десь у тернику один [соловей] старанно повторює якийсь етюд (Вас., І, 1959, 292); — Обережно, Михайлику, — тут подряпатись можна, — розводячи обома руками цупкі гілки, Люба зайшла в терник (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 61). Словник української мови в 11 томах
- терник — Терник, -ка м. Собраніе терновыхъ кустовъ. Терник був густий. Драг. 341. ум. терничо́к. Словник української мови Грінченка