терновище
ТЕРНИ́К (зарості терну; місце, поросле терном), ТЕРНИ́ мн., ТЕ́РНЯ, ТЕРНИ́НА, ТЕРНИ́ННЯ, ТЕРНИ́ЩА (ТЕРНИ́ЩЕ), ТЕРНОВИ́ЩЕ. Жінки хрестилися й метали грізні погляди на дітей, які занадто близько підбігали до тернику і наражались на небезпеку (Вас. Шевчук); Заросли шляхи тернами (Т. Шевченко); Чий дух одважився б іти за ним блукати По тій діброві, якби там між терням Квітки барвисті вічні не цвіли? (Леся Українка); Під кручею, в глибокій, порослій колючою терниною ямі.., — конспіративні збори (Д. Бедзик); Ми йшли тернищами, та з крові, Що на шляху лишали ми, Ростимуть квіти пурпурові (Д. Павличко); Вершник погнав коня з могили в об'їзд терновища та ліщини (І. Ле).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- терновище — тернови́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- терновище — ТЕРНОВИ́ЩЕ, а, с. Те саме, що терни́ще 1. Тільки за ровом, де було велике терновище, Павло почав заспокоюватись після неприємної розмови в кабіні машини (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
- терновище — -а, с. Те саме, що тернище 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- терновище — ТЕРНОВИ́ЩЕ, а, с. Те саме, що терни́ще 1. Тільки за ровом, де було велике терновище, Павло почав заспокоюватись після неприємної розмови в кабіні машини (Кучер, Прощай.., 1957, 71). Словник української мови в 11 томах