терпливий

ВИТРИВА́ЛИЙ (здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження), СТІЙКИ́Й, ТВЕРДИ́Й, ЖИВУ́ЧИЙ, ТЕРПЛЯ́ЧИЙ, ТЕРПЕЛИ́ВИЙ, ТЕРПЛИ́ВИЙ рідко, ЖИВКИ́Й рідко, ДВОЖИ́ЛЬНИЙ розм. Микола був русявим, симпатичним хлопцем.. Лицем у матір, статурою в батька й діда — міцний, дужий, витривалий (В. Козаченко); Дивізія.. була сформована з сибіряків та уральців, людей.. надзвичайно стійких у бойових обставинах (Григорій Тютюнник); (Теофіл (до громади):) Не тратьте зваги, діти, будьте тверді (Леся Українка); Міцний, живучий, справжній він матрос... (І. Гончаренко); Ми терплячі в житті, навчились на фронті до всього звикати (І. Нехода); Вона була, як завжди, мила у своїх листах, терпелива й розсудлива (М. Чабанівський); Все витерпіла, бо справді, мабуть-таки, двожильна (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терпливий — терпли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. терпливий — див. терпеливий Словник синонімів Вусика
  3. терпливий — ТЕРПЛИ́ВИЙ див. терпели́вий. Словник української мови у 20 томах
  4. терпливий — див. терпеливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. терпливий — ТЕРПЛИ́ВИЙ див. терпели́вий. Словник української мови в 11 томах