1. Словник синонімів української мови

ткнути

СО́ВАТИ (рухаючи щось, поміщати його куди-небудь), ЗАСО́ВУВАТИ, ЗАСУВА́ТИ, СУ́НУТИ (як одноразова дія); ПХА́ТИ розм., ЗАПИХА́ТИ розм. (швидко, недбало або з силою); ТИ́КАТИ розм., ТИ́ЦЯТИ розм., ТИ́ЦЬКАТИ розм. рідше, ТИ́РИТИ розм. (недбало або нашвидку). — Док.: засу́нути, запха́ти, ти́кнути, ткну́ти, піткну́ти, ти́цьнути. Він уже совав до простягнених рук шматочки хліба та цибулі (Ю. Збанацький); Засуваю голову під подушку і сплю (М. Коцюбинський); — Певно, ти, Грунько, прибираючи в кабінеті, зняла її (книжку) з столу й ткнула куди між другі (Панас Мирний); В'ється (Хоцінський) коло моїх дітей, тирить їм у руки польські книжки (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ткнути — Порушити [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. ткнути — ткну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. ткнути — ТКНУ́ТИ див. ти́кати¹. Словник української мови у 20 томах
  4. ткнути — див. тикати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ткнути — (і) го́лкою (ши́лом, па́льцем) ні́де (ні́куди) ткну́ти. 1. Дуже багато; у великій кількості. Як Софія з баронесою прибули до театру, там було вже сила людей, як-то кажуть: ніде й голкою ткнути (Леся Українка); — Привезли нас (новобранців) у Полтаву... Фразеологічний словник української мови
  6. ткнути — ТКНУ́ТИ див. ти́кати¹. Словник української мови в 11 томах
  7. ткнути — Ткнути, ткну, ткнеш гл. 1) Сдѣлать уколъ чѣмъ нибудь острымъ. Шейк. 2) Тронуть. Вже свяченого не ткне удруге. Шейк. Словник української мови Грінченка