тлумачник

ТЛУМА́Ч (той, хто витлумачує, пояснює щось), ТЛУМА́ЧНИК розм., ІНТЕРПРЕТА́ТОР книжн., ТОВМА́Ч заст. Патентований тлумач їх (снів) дід Кияшко в своїй фантазії не йшов далі трьох висновків: "далека дорога", "казенний дім" і "додому" (Ю. Збанацький); В наш час документальна література.. здійснює почесну місію пропагандиста й тлумачника важливих подій дійсності (з газети); Носії фольклору є часом і співавторами фольклорного твору, а в усякім разі інтерпретаторами його (М. Рильський); У своїх оригінальних композиціях Лисенко є типовим представником українського народу й товмачем його найінтимніших почувань (Ф. Колесса).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тлумачник — тлума́чник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тлумачник — ТЛУМА́ЧНИК, а, ч. Те саме, що тлума́ч 1. І в наш час документальна література – художня, мемуарна, епістолярна, публіцистична – здійснює почесну місію .. й тлумачника важливих подій дійсності (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. тлумачник — -а, ч. Те саме, що тлумач 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тлумачник — ТЛУМА́ЧНИК, а, ч. Те саме, що тлума́ч 1 І в наш час документальна література — художня, мемуарна, епістолярна, публіцистична — здійснює почесну місію пропагандиста й тлумачника важливих подій дійсності (Літ. Укр., 18.VІ 1971, 2). Словник української мови в 11 томах