товкачка

ТОВКА́Ч (товстий стрижень для ущільнення, подрібнення, розтирання чогось), ТОВКА́ЧКА, ТИ́ЖБІР діал.; СТУПИ́Р діал. (перев. у ступі); МАКОГІ́Н, М'Я́ЛО (для розтирання чого-небудь у макітрі); ТАРА́Н розм. (для подрібнення насіння в олійні). Тоді помічники його беруть дубовий товкач, довго розтирають суміш, потім пересипають її під прес (З. Тулуб); Вона, видно, не знала, де подіти важку, відшліфовану руками не одного покоління Кужелів товкачку (Ю. Збанацький); Носиться, як баба з тижбором (приказка); Був там один, що його прозвали Мавпою, швидкий та верткий, що і з-під ступиря викрутиться (А. Свидницький); Лушня увійшов у хату; вніс за собою макогін, що покинув Чіпка надворі (Панас Мирний); Мороза кличуть куті їсти, вибігши з хати, з качалкою або з м'ялом, босо (М. Номис); Нехай в олійниці олійник тараном Макухам завдає якмога гіршу муку (І. Гулак-Артемовський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товкачка — товка́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. товкачка — ТОВКА́ЧКА, и, ж. Те саме, що товка́ч. У кутку ушат [цебер] стояв, де картопля товклася свиням, і така товкачка здорова (із журн.); Побачивши мене, Маргарита Василівна випрямилась, на її вилицюватому некрасивому обличчі спалахнув сором'язливий рум'янець. Словник української мови у 20 томах
  3. товкачка — -и, ж. Те саме, що товкач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. товкачка — ТОВКА́ЧКА, и, ж. Те саме, що товка́ч. У кутку ушат [цебер] стояв, де картопля товклася свиням, і така товкачка здорова (Україна.., І, 1960, 51); Побачивши мене, Маргарита Василівна випрямилась... Словник української мови в 11 томах
  5. товкачка — Товкачка, -ки ж. = товкач. ум. товкачечка. Сим. 210. Словник української мови Грінченка