товстопикий
МОРДА́ТИЙ розм. (з товстим, широким обличчям), ТОВСТОЛИ́ЦИЙ, ТОВСТОМО́РДИЙ розм., ТОВСТОПИ́КИЙ вульг., ПИКА́ТИЙ вульг. Служили у троян два брати, Із них був всякий Голіаф; Широкоплечий і мордатий, І по вівці цілком глитав (І. Котляревський); Кремезний, товстолиций лейтенант хрипким басом доповідав командирові мінроти, що перший взвод повернувся з роботи (О. Гончар); — Ах ти ж, бугаю товстомордий. Та що це за життя таке настало? (З. Тулуб); В хату увійшов товстопикий, кривоносий дядько (М. Стельмах); В нашій уяві пани та їхні діти були одні кособокі, інші череваті та пикаті, ще інші, як жаба, вилупкуваті (Д. Бедзик).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- товстопикий — товстопи́кий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- товстопикий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
- товстопикий — ТОВСТОПИ́КИЙ, а, е, розм. Те саме, що товстомо́рдий 2. В хату увійшов товстопикий, кривоносий дядько, гостро зиркнув на Дмитра і розтягнув усмішкою уста (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- товстопикий — -а, -е, розм. Те саме, що товстомордий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- товстопикий — ТОВСТОПИ́КИЙ, а, е, розм. Те саме, що товстомо́рдий 2. В хату увійшов товстопикий, кривоносий дядько, гостро зиркнув на Дмитра і розтягнув усмішкою уста (Стельмах, II, 1962, 401). Словник української мови в 11 томах
- товстопикий — Товстопикий, -а, -е Толсторожій. Харьк. у. Словник української мови Грінченка