товстішати

ТОВСТІ́ТИ (ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ (ГРУ́БНУТИ), ТОВСТІ́ШАТИ (ТО́ВЩАТИ), ГРУБІ́ШАТИ (ГРУ́БШАТИ) (ставати товстішим). — Док.: потовсті́ти, розтовсті́ти, погрубі́ти, потовсті́шати (пото́вщати), погрубі́шати (погру́бшати). Вони (огірки) немов із землі лізуть, і чим далі — тим більше товстішають, уже й жовтизною котрийсь береться (Є. Гуцало); Пухнастий білий килим виткався рівно та гладко і все товщав (П. Дорошко); Хмара грубшала щораз більше (І. Франко). — Пор. 1. товсти́й.

ТОВСТІ́ТИ (про людину — ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ (ГРУ́БНУТИ), ГЛА́ДНУТИ, ПОВНІ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИПО́ВНЮВАТИСЯ, ОКРУ́ГЛЮВАТИСЯ (ОКРУГЛЯ́ТИСЯ) розм., ПУ́ХНУТИ розм., РОЗПУХА́ТИ розм., РОЗБУХА́ТИ розм., НАЛИВА́ТИСЯ розм.; ТОВСТІ́ШАТИ (ТО́ВЩАТИ), ГРУБІ́ШАТИ (ГРУ́БШАТИ), ГЛА́ДШАТИ, ПОВНІ́ШАТИ, ДЕБЕ́ЛІШАТИ розм., КРУГЛІ́ШАТИ розм., ЖИРІ́ТИ розм., РОЗРОСТА́ТИСЯ розм. (ставати товстішим). — Док.: потовсті́ти, розтовсті́ти, погрубі́ти, поповні́ти, розповні́ти, попра́витися, ви́повнитися, округли́тися, упа́стися зневажл. розпу́хнути, розбу́хнути, нали́тися, потовсті́шати, пото́вщати, погрубі́шати, погру́бшати, погла́дшати, розгла́днути, розгла́дшати рідше поповні́шати, покруглі́шати, розжирі́ти, ожирі́ти, розрости́ся, роздобріти розм. (Надія:) Ні, ні, тільки не борщу! І так уже й товстіти почала... (З. Мороз); Як стеменна попівна, вона зараз, як віддалася, то й почала грубіти (Марко Вовчок); — Тут від самого повітря повніють (О. Гончар); На очах усіх баба почала поправлятися, повнішати й молодшати (Ю. Смолич); Пройшло вже три роки, як вони побрались, але Настя, мов дівчина, тільки виповнилась, округлилась (І. Рябокляч); "Упаслася, як льоха!" — думала собі Гандзя про Пазю... (Лесь Мартович); Йосипенко постарів уже, розпух, роздобрів (Панас Мирний); Соломія наливалася салом, ставала пишною (В. Кучер); Змарнів Йосип, постарів, аж зігнувся мов, а вона — нівроку: молодіє та все товщає (Панас Мирний); (Гапка:) Невістка гладшає та баглаї годує, а свекруха працює (М. Кропивницький); Бідняки потіють, а пани жиріють (приказка); Вона б ще її (одежину) шанувала, та трохи сама розрослась, що вже не надягти (А. Свидницький). — Пор. 2. товсти́й.