топчак
МЛИН (споруда, в якій розмелюють зерно на борошно); ВІТРЯ́К (вітряний); ТУПЧА́К (ТОПЧА́К) заст., ТОПЧІ́Й заст. (з кінним приводом). В кінці греблі стоїть млин з чорними колесами (І. Нечуй-Левицький); Відколи пам'ятаю себе, я люблю вітряки, люблю посвист їхніх крил, гудіння млинових жорен (М. Стельмах); Дме патлатий у трубу, надувся, топчеться ногами, як коняка в топчаку (С. Васильченко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- топчак — топча́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- топчак — Ступачка, кінка, див. тупчак Словник чужослів Павло Штепа
- топчак — ТОПЧА́К див. тупча́к. Словник української мови у 20 томах
- топчак — див. тупчак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- топчак — ТОПЧА́К див. тупча́к. Словник української мови в 11 томах
- топчак — Топчак, -ка м. Мельница съ коннымъ или воловьимъ приводомъ. Словник української мови Грінченка