топчак

МЛИН (споруда, в якій розмелюють зерно на борошно); ВІТРЯ́К (вітряний); ТУПЧА́К (ТОПЧА́К) заст., ТОПЧІ́Й заст. (з кінним приводом). В кінці греблі стоїть млин з чорними колесами (І. Нечуй-Левицький); Відколи пам'ятаю себе, я люблю вітряки, люблю посвист їхніх крил, гудіння млинових жорен (М. Стельмах); Дме патлатий у трубу, надувся, топчеться ногами, як коняка в топчаку (С. Васильченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. топчак — топча́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. топчак — Ступачка, кінка, див. тупчак Словник чужослів Павло Штепа
  3. топчак — ТОПЧА́К див. тупча́к. Словник української мови у 20 томах
  4. топчак — див. тупчак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. топчак — ТОПЧА́К див. тупча́к. Словник української мови в 11 томах
  6. топчак — Топчак, -ка м. Мельница съ коннымъ или воловьимъ приводомъ. Словник української мови Грінченка