тортури

КАТУВА́ННЯ (фізичне насильство під час допиту обвинуваченого; заподіяння комусь фізичних страждань), ТОРТУ́РИ, ТОРТУ́РА, МОРДУВА́ННЯ, МУ́КИ, КАТУ́ШІ діал. І в неволю замкнули кати Ту, що волі безщасним хотіла. Катування темничні страшні Не лякали: уміла терпіти!.. (М. Вороний); Андрій сидів на стільці вкрай знесилений і чекав тортур (І. Багряний); Учитель зазнав страшних мук.., але ніщо, ніякі фашистські тортури не могли вирвати зізнання (Д. Бедзик); Скривавленого, ледве живого, стягли Цигулю після мордування з ослона (А. Головко); Сиділи там скучні піїти, Писарчуки поганих вірш, Великії терпіли муки, Їм зв'язані були і руки, Мов у татар терпіли плін (І. Котляревський); Мають закінчитися катуші, Знущання панські (М. Рильський).

МУ́КА (стан, зумовлений фізичними болями, душевними переживаннями тощо), МУ́КИ, СТРАЖДА́ННЯ, ТОРТУ́РИ (ТОРТУ́РА рідше), МОРДУВА́ННЯ, БОЛІ́ННЯ, КАРА́ННЯ, КАТУВА́ННЯ, МИТА́РСТВО книжн., ГРИЗО́ТА розм., ГРИ́ЖА діал. (важкі переживання). Але те, що розважало відчайдушного хлопця, для дівчат було мукою, катуванням (О. Гончар); Що величніш: за країну Люті муки, смерть, тюрма; А чи промінь на хвилину За прихильність до ярма? (П. Грабовський); Нестерпно боляче було Данькові дивитись на неї. Очі — повні страждання. Губи обкусані, в запеченій крові... (О. Гончар); (В'язень-лицар:) Знов голос той чи знов та сонна мрія? Моя потіха і мої тортури! (Леся Українка); То вже не їзда, а одне мордування, таку поклажу везти дівчині (В. Кучер); Прости мені усі боління, Що я в житті тобі завдав (Т. Масенко); Чи ще митарство? чи вже буде? (Т. Шевченко); Григорій Стратонович пізно повернувся додому: хотів, щоб дружина не помітила його гризоти (М. Стельмах); Мій труд і слово для людей робучих.. Чим більше бачу їх в грижі гнітючій, тим більш люблю (Уляна Кравченко). — Пор. 1. му́читися, 2. му́читися.