траскало

ТРІ́СКАЧКА (знаряддя для утворення тріску, шуму), ТОРО́ХКАЛО розм., ТРЯ́СКАЛО розм., ТРА́СКАЛО діал.; ДЕРЕНЧА́ЛО розм. (іграшка). Особливу увагу приділяли хлопці тріскачкам, домагаючись, щоб вони торохтіли, як справжні кулемети (І. Багмут); Гирич запропонував, за його власним винаходом, імітувати торохкалом у порожній бочці кулемет (П. Панч); Почав я фабрикувати траскала та скрипучі опуди для відгонення горобців із пшениці, проса та конопель (І. Франко); Василько.. випросив газету для нового змія, якого він надумав тепер зробити з двома деренчалами (П. Панч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. траскало — тра́скало іменник середнього роду тріскачка Орфографічний словник української мови
  2. траскало — ТРА́СКАЛО див. тря́скало. Словник української мови у 20 томах
  3. траскало — див. тряскало. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. траскало — ТРА́СКАЛО див. тря́скало. Словник української мови в 11 томах