трепета
ОСИ́КА (листяне дерево родини вербових), ОСИ́ЧИНА, ОСИ́НА рідше, ТРЕПЕ́ТА діал. Мій город Верхній, мій, що над свічадом вод, де я купавсь малим, де зелень прудковода і срібний шум осик (В. Сосюра); З осичини не роблять коліс (прислів'я); Приїжджаю просто церкви, дивлюся, стоїть хтось серед дороги, дивиться. — Тьфу, осина тобі, маро! — погадав я собі (І. Франко); Сяду я над бором коло хати, Де з вітрами розмовля трепета (Д. Павличко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трепета — Осика [I,VI,VII,XII] трепе́та, трепе́товий: осина, осиновый [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- трепета — трепе́та іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- трепета — И, ж., діал. Осика. Це досвіт, оспалі! Це день народився, нездари, вітрець повіває в триб-листі обмерлих трепет. (П-1:107). Словник поетичної мови Василя Стуса
- трепета — ТРЕПЕ́ТА, и, ж., діал. Осика. Широкий лист на трепеті, широкий та й буйний, Хоч мій любко невеличкий, Коли він розумний (з народної пісні); Я над Тисою йду, шелестить срібнолиста трепета (А. Турчинська). Словник української мови у 20 томах
- трепета — -и, ж., зах. Осика. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трепета — ТРЕПЕ́ТА, и, ж., діал. Осика. Широкий лист на трепеті, широкий та й буйний, Хоч мій любко невеличкий, Коли він розумний (Коломийки, 1969, 161); Я над Тисою йду, шелестить срібнолиста трепета (Турч., Земле моя.., 1961,38). Словник української мови в 11 томах
- трепета — Трепета, -ти ж. Осина. Угор. Populus tremula. Ой седіла зозулечка в лісі на трепеті. Гол. ум. трепі́тка. На тім боці при потоці трепітна ся трепле. Гол. III. 40. Словник української мови Грінченка