трошки

ТРО́ХИ (до деякої міри, не дуже сильно тощо); ДЕ́ЩО, ЗЛЕ́ГКА, ТРО́ШКИ (ТРІ́ШКИ) розм., ТРО́ХА діал., ТРО́ШКА діал., ПОТИХЕ́НЬКУ (ПОТИХЕ́НЬКО) розм., ПОТИХЕ́СЕНЬКУ розм. Як ось став вітер ущухати, І хвилі трохи уляглись (І. Котляревський); Мовив (Боб) дещо зневажливо..: — Ану зійдіть із дороги, ми пройдемо!.. (Є. Гуцало); А її очі сіяли, обличчя злегка зашарілось, рухи стали жвавіші (Леся Українка); Оксані стало на душі трошки веселіше (Г. Квітка-Основ'яненко); Рука потихеньку щеміла (Ю. Яновський).

ТРО́ХИ (у незначній кількості); ДЕ́ЩО, ТРО́ШКИ (ТРІ́ШКИ) розм., ДЕ́ЩИЦЮ розм., КРИ́ХТУ розм., ДРІ́БКУ розм., КА́ПЛЮ розм., КРА́ПЛЮ розм., ТРО́ХА діал., ТРО́ШКА діал. Потім бабця Анна ті чоботи продала і принесла трохи хліба (І. Микитенко); — Я дещо чула з її розмови (І. Нечуй-Левицький); — Дайте мені, голубко, борщику трошки.. Хоч дві ложечки (М. Коцюбинський); Старий уже був Грицько Вересай і виходив на люди тільки теплої пори, та й то в базарний день, щоб заробити дещицю (Ф. Бурлака); — Допоможи він мені крихту, каплю... і я б тепер багач на всю губу був (Панас Мирний); — Пождіть дрібку (О. Ковінька); — Відпочинку б хоч каплю мені (П. Грабовський). — Пор. 1. ма́ло.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трошки — тро́шки прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. трошки — див. мало Словник синонімів Вусика
  3. трошки — ТРО́ШКИ, рідко ТРІ́ШКИ, присл., розм. Те саме, що тро́хи. Він хоче нас трошки розважити розмовою і підсідає (М. Коцюбинський); Усмішка його була знайома трішки,... (В. Сосюра); – Добре, доню! Спочинь трошки... Чини ж мою волю (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. трошки — Трошки гречки, трошки проса, трошки взута, трошки боса. Жартома про бідну жінку, яка не має достатку. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. трошки — рідко трішки, присл., розм. Те саме, що трохи. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. трошки — за царя́ Горо́ха (Панька́, Тимка́, Хме́ля). Дуже давно, у дуже давні часи. — За царя Гороха, значить? — чухаючись, одказав Сидір (Панас Мирний); Хтось, колись, очевидно, ще за царя Гороха, вирішив, що підручник неодмінно має бути нудним (З газети)... Фразеологічний словник української мови
  7. трошки — Тро́шки, тро́шечки і трі́шки, трі́шечки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. трошки — ТРО́ШКИ, рідко ТРІ́ШКИ, присл., розм. Те саме, що тро́хи. Він хоче нас трошки розважити розмовою і підсідає (Коцюб., II, 1955, 242); Усмішка його була знайома трішки,… (Сос., II, 1958, 351); — Добре, доню! Спочинь трошки… Чини ж мою волю (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  9. трошки — Трохи нар. Мало, немного. Трохи, як комарь наплакав. Може серце хоч трохи спочине. Шевч. тро́хи не. Чуть не, едва не. Побачила джигуна, трохи я не вмерла. Чуб. V. 12. Водою чорт зна як крутило, що трохи всіх не потопило. Котл. Ен. II. 6. трохи-тро́хи не. Словник української мови Грінченка