троїти

ПОСИ́ЛЮВАТИ що (спричинятися до сильнішого, інтенсивнішого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ПІДСИ́ЛЮВАТИ, ЗБІ́ЛЬШУВАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИ, УМНОЖУВАТИ (УМНОЖА́ТИ), НАРО́ЩУВАТИ, НАПРУЖУВАТИ, ПОЖВА́ВЛЮВАТИ, ПРИДАВА́ТИ кого, ПРИБАВЛЯ́ТИ чого, ПОДВО́ЮВАТИ, ПОТРО́ЮВАТИ, ТРОЇТИ, ПОДЕСЯТЕРЯ́ТИ підсил., ІНТЕНСИФІКУВА́ТИ перев. книжн., АКТИВІЗУВА́ТИ перев. книжн., ФОРСУВА́ТИ перев. книжн., ПІДДАВА́ТИ чого, розм., ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ (ПРИБІЛЬША́ТИ) діал., ПІДБІ́ЛЬШУВАТИ діал., ПОГЛИ́БЛЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ (ЗАГОСТРЯ́ТИ), РОЗПА́ЛЮВАТИ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗТРИВО́ЖУВАТИ розм. (перев. почуття, переживання). — Док.: поси́лити, підси́лити, збі́льшити, побі́льшити, умно́жити, нарости́ти, напру́жити, пожва́вити, прида́ти, приба́вити, подво́їти, потро́їти, подесятери́ти, інтенсифікува́ти, активізува́ти, форсува́ти, підда́ти, прибі́льшити, підбі́льшити, погли́бити, загостри́ти, розпали́ти, роз'ятри́ти, розтриво́жити. Снігова завія вночі посилювала темряву (І. Ле); ЕОМ взагалі підсилює людський інтелект (з журналу); Серед білих або злегка жовтавих домів ростуть групами кипариси, що збільшує контраст між білим і чорним (М. Коцюбинський); Безвихідність його положення побільшувало ще те почуття, що чув себе безсильним скинути з себе той нечуваний тягар, дати пільгу своїй натузі (І. Франко); Нарощувати темпи; Він вставав і стояв, погойдувався, щоб розворушити кості та пожвавити кровообіг (І. Багряний); Незаперечні успіхи Баготникова в боях з боярською раттю.. придали слави його імені (І. Ле); Щастя розуму прибавляє, а біда і той, що є, віднімає (прислів'я); І подвоюй вогонь, і потроюй запал, Волю серця гартуй і стали (П. Усенко); — Гад! — видушує над силу Гордій, і всі розуміють Скачка. І всі напружуються — злість подесятеряє сили (М. Іщенко); Збільшення вмісту різних мікроелементів у їжі курей, гусей, індиків, як правило, помітно інтенсифікує приріст їх ваги (з журналу); Нагромадження археологічної інформації та необхідність її інтерпретації активізували теоретичні пошуки (з журналу); Форсувати звук голосу; Ніхто не піддавав веселощів та жартів, а тимчасом усі почували, що гульня не скінчилась (І. Нечуй-Левицький); Темінь, лунка порожнеча за вікном вагона ще різкіше підкреслювали та поглиблювали почуття самотини (В. Козаченко); Випадок з Сухопарою був неприємний і болючий, та ще дужче загострив у Ніни цікавість до педагогічної роботи (О. Донченко); Ця гонитва заливала потом дебелу хтиву постать, розпалювала гнів (К. Гордієнко); Батькову волю частина підтримує словом, частина ж Голос лише подає, роз'ятрює гнів у владики (переклад М. Зерова); Хоч гуртовий огляд аж он як розтривожив біль, та коли пішли лікарі, туман зараз же погустішав... (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. троїти — Чи збігаються значення дієслів троїти і труїти? Ці лексеми виражають різні поняття. Троїти – ділити натроє або збільшувати втроє; потроювати. Труїти – отруювати; переносно – позбавляти когось душевного спокою, рівноваги. Сусід повсякчас труїв його життя. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. троїти — трої́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. троїти — ТРОЇТИ – ТРУЇТИ Троїти, трою, троїш. 1. Ділити натроє. 2. Збільшувати втроє; потроювати. Труїти, трую, труїш. Винищувати отрутою; отруювати; переносно – позбавляти когось душевного спокою, рівноваги тощо. Літературне слововживання
  4. троїти — ТРОЇ́ТИ, тро́ю, тро́їш, недок., що. 1. Ділити натроє. 2. Збільшувати втроє; потроювати. Словник української мови у 20 томах
  5. троїти — трою, троїш, недок., перех. 1》 Ділити натроє. 2》 Збільшувати втроє; потроювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. троїти — ТРО́ЇТИ, тро́ю, тро́їш, недок., перех. 1. Ділити натроє. 2. Збільшувати втроє; потроювати. Словник української мови в 11 томах
  7. троїти — Тро́їти, тро́ю, -їш гл. Утраивать. --------------- Троїти, трою, -їш гл. = труїти. Словник української мови Грінченка