трясовиця

ПРОПА́СНИЦЯ (хворобливий стан, при якому людину кидає то в жар, то в холод), ГАРЯ́ЧКА, ЛИХОМА́НКА розм., ТРЯ́СЦЯ розм., ТРЯСУ́ЧКА розм. рідше, ВОГНЕВИ́ЦЯ заст., ТРЯСОВИ́ЦЯ (ТРЯСАВИ́ЦЯ) діал., ЗИ́МНИЦЯ діал., ХИ́НДЯ діал. З-під густих насуплених брів люто блимали невеличкі зеленкуваті очі, жовті зуби глухо клацали в пропасниці (О. Донченко); Чайченка тоді гарячка палила; без пам'яті сливе був він (Марко Вовчок); Кожний день тріпала його лихоманка (П. Козланюк); Занедужав я, розгорівся, якась трясця мене трясла (Ганна Барвінок); То я почав був трохи нагріватись, а то відразу мене така трясучка вхопила, що склянка об блюдце тілько — цок-цок-цок! (Панас Мирний); Здавалось, буцім панна пашить тим нездоровим палом, котрий буває при гарячці, яку звуть вогницею (О. Ільченко); Розжени тих сімнадцять сім пропасниць-трясовиць (П. Чубинський); — Чи ти промокла, чи простудилася? Чи тебе зимниця б'є, чи й зовсім хора? (І. Франко).

ТРЯСОВИНА́ (хистке, багнисте місце на колишній водоймі, поверхня якого поросла густою травою і мохом), ТРЯСОВИ́ННЯ, ТРЯСОВИ́ЦЯ (ТРЯСАВИ́ЦЯ) діал., ТРІ́СТЯ діал. Трясовина випростувалась слідом за ним з тихим пухканням (І. Багмут); Струхлявілий бур'ян всуміш з глиною западається під ногами, як трясовиння (Ірина Вільде); Всі ті страшні трясовиці, що блистіли лісом і полянами тут і там — треба було позасипувати, повичерпувати (О. Кобилянська); — Я хутко, миттю постараюсь В трістя його к чортам загнать (І. Котляревський). — Пор. 1. боло́то, драговина́.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трясовиця — трясови́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. трясовиця — див. бездоріжжя; болото; лихоманка Словник синонімів Вусика
  3. трясовиця — ТРЯСОВИ́ЦЯ, ТРЯСАВИ́ЦЯ, і, ж., діал. 1. Трясовина. – Всі ті страшні трясовиці, що блистіли лісом і полями тут і там – треба було позасипувати, повичерпувати (О. Кобилянська); Поліз Кметик у трясавицю, застряг по пояс (С. Ковалів). 2. Трясця (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
  4. трясовиця — трясавиця, -і, ж., діал. 1》 Те саме, що трясовина. 2》 Те саме, що трясця 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трясовиця — ТРЯСОВИ́ЦЯ, ТРЯСАВИ́ЦЯ, і, ж., діал. 1. Те саме, що трясовина́. — Всі ті страшні трясовиці, що блистіли лісом і полями тут і там — треба було позасипувати, повичерпувати (Коб., II, 1956, 22); Поліз Кметик у трясавицю, застряг по пояс (Ков., Світ.. Словник української мови в 11 томах
  6. трясовиця — Трясови́ця, -ці ж. = трясавиця 2. Словник української мови Грінченка