тріскотнеча

ТРІСК (різкий або сухий звук, який утворюється, коли щось ламається, лопається, тріскає тощо), ТРІ́СКІТ, ЛУСК, ЛУ́СКІТ, ЛО́СКІТ діал., ТРЯ́СКІТ рідко, ПО́ЛУСК рідко; ТРІСКОТНЕ́ЧА розм., ТРІСКОТНЯ́ розм., ТРІСКОТНЯ́ВА розм. (безперервні або тривалі звуки). Весело, з тріском палає в печі сухий комиш (М. Коцюбинський); З тріскотом, здається, ніби хто трощить черепицю, біжить з-під лемеша сіра вузенька скиба (Ю. Мушкетик); До самого вечора сполохано клекотіли граки над парком, з тріском та луском летіли вниз їхні гнізда (О. Гончар); Плавні горіли.. Соломіїне вухо ловить вже далекий лускіт сухого комишу (М. Коцюбинський); Впала з лоскотом смерека (Уляна Кравченко); Кроква з тряскотом рушиться (Леся Українка); Тріскотнеча розривних куль наростала (О. Гончар); Фронт присунувся вже зовсім близько, виразно долітає пекельна тріскотня (Я. Качура); З грубки, де з тріскотнявою палахкотіла солома, цілим снопом вирвалося яскраве полум'я (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріскотнеча — тріскотне́ча іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. тріскотнеча — ТРІСКОТНЕ́ЧА, і, ж., розм. Те саме, що тріскотня́ 1. Грім вибухів, тріскотнеча розривних куль наростала (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. тріскотнеча — -і, ж., розм. Те саме, що тріскотня 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тріскотнеча — ТРІСКОТНЕ́ЧА, і, ж., розм. Те саме, що тріскотня́ 1. Грім вибухів, тріскотнеча розривних куль наростала (Гончар, III, 1959, 141). Словник української мови в 11 томах