тупішати
ТУПИ́ТИСЯ (про інструмент, зброю тощо — ставати тупим, тупішим), ТУПІ́ТИ, ТУПІ́ШАТИ (ставати тупішим). — Док.: затупи́тися, затупі́ти. В усіх закапелках вагона дрібно подзвонювали збиті заробітчанські коси, що тупились і скошувались у чужих, кандьором пропахлих степах (М. Стельмах); Березу ("залізну") не бере навіть куля, а найгостріша сокира тупіє після двох-трьох ударів (з газети).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тупішати — тупі́шати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тупішати — ТУПІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати тупим, тупішим. Словник української мови у 20 томах
- тупішати — -аю, -аєш, недок. Ставати тупим, тупішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тупішати — ТУПІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати тупим, тупішим. Словник української мови в 11 томах
- тупішати — Тупішати, -шаю, -єш гл. Дѣлаться тупѣе. Словник української мови Грінченка