тутеньки
I. ТУТ (у цьому місці; за цих обставин; у цей час), ТУ́ТА розм., ОТУ́Т підсил. розм., ТУ́ТЕЧКИ (ТУ́ТЕНЬКИ) розм., ОТУ́ТЕЧКИ (ОТУ́ТЕНЬКИ) підсил. розм., ОТТУ́Т підсил. заст.; О́СЬДЕ розм., О́СЬДЕЧКИ розм. (у цьому самому місці). "Там Оксана, там весело І в сірій свитині; А тут... а тут... що ще буде? Може, ще загину?" (Т. Шевченко); Чи знов рідну землю в сльозах поцілую, Чи вік протиняюсь отут по Вілюю? (П. Грабовський); І Пархім, де було вздрить, що люди чого-небудь зійшлися, то і він тутечки (Г. Квітка-Основ'яненко); — Чого се ти, Симоне, тутеньки шукаєш? (Ганна Барвінок); (Катря (вбігає задихана до хати):) Я осьдечки, бабусю, я осьде! Здорові були, бабусю! (С. Васильченко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тутеньки — ту́теньки прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- тутеньки — див. близько; тут Словник синонімів Вусика
- тутеньки — ТУ́ТЕНЬКИ, присл. Пестл. до тут¹. – Чого се ти, Симоне, тутеньки шукаєш? (Ганна Барвінок); – То йди, моя дитино. Я тебе тутеньки підожду (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- тутеньки — присл. Пестл. до тут I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тутеньки — Ту́теньки, ту́течки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тутеньки — ТУ́ТЕНЬКИ, присл. Пестл. до тут¹. — Чого се ти, Симоне, тутеньки шукаєш? (Барв., Опов.., 1902, 176); — То йди, моя дитино. Я тебе тутеньки підожду (Вовчок, І, 1955, 123). Словник української мови в 11 томах