тьмитися

ТЕМНІ́ТИ (ставати темним, темнішим), ЗАТЕ́МНЮВАТИСЯ, ЗАТЕМНЯ́ТИСЯ, ТЬМА́РИТИСЯ, ТЬМИ́ТИСЯ заст.; ТЕМНІ́ШАТИ (ставати темнішим); МЕ́РКНУТИ (МЕ́РКТИ) (поступово втрачати яскравість); ПРИТЕ́МНЮВАТИСЯ, ПРИТЕМНЯ́ТИСЯ, ПРИТЬМА́РЮВАТИСЯ розм. (трохи). — Док.: стемні́ти, потемні́ти, затемні́ти, затемни́тися, потемні́шати, поме́ркнути (поме́ркти), притемни́тися, притьма́ритися. Південні ночі майже без вечорів, тільки захід одпалав — уже темніє раптово (О. Гончар); Тьмарилось синє небо (С. Васильченко); Тінь від очеретів спадала на воду, дедалі темнішала (О. Досвітній); Близько грудня се творилось, Кругом пітьмою все крилось; Меркло вугілля в печі (П. Грабовський); Обличчя його за ці роки підсохло, притемнилось (М. Стельмах); Світло блискавки притьмарилось (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тьмитися — тьми́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. тьмитися — ТЬМИ́ТИСЯ, тьми́ться, недок., заст. Ставати темним, темнішати. Зелененький берег тьмиться, Річка срібная шумить (М. Костомаров). (1) Тьми́ться в оча́х, безос., заст. – те саме, що Тьма́риться в оча́х (голові́) (див. тьма́ритися). Словник української мови у 20 томах
  3. тьмитися — тьмиться, недок., заст. Ставати темним, темнішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тьмитися — ТЬМИ́ТИСЯ, тьми́ться, недок., заст. Ставати темним, темнішати. Зелененький берег тьмиться, Річка срібная шумить (Метл. і Кост., Тв., 1906, 306). Тьми́ться в оча́х, безос., заст. — те саме, що Тьма́риться в оча́х ( див. тьма́ритися). Словник української мови в 11 томах