1. Словник синонімів української мови

тюряжник

В'Я́ЗЕНЬ (той, хто перебуває в ув'язненні), УВ'Я́ЗНЕНИЙ, АРЕШТА́НТ, АРЕШТО́ВАНИЙ, НЕВІ́ЛЬНИК, ТЮРЯ́ЖНИК розм., КРИМІНА́ЛЬНИК заст., ОСТРО́ЖНИК заст., НЕВО́ЛЬНИК заст. Думали невдовзі налетіти на гестапівську тюрму і визволити в'язнів (А. Хижняк); Лобатий став ближче розглядати ув'язнених (О. Гончар); Охорона табору чекала з дня на день вагонів, щоб вивезти невільників далі на захід (О. Гончар); Мати й журилася тоді крізь дротяну сітку: — ..В селі он чоловіки як чоловіки, а ти вже кримінальник рік-річно (П. Козланюк); Острожник, який утече, арештант, новобранець — усі в ліс (Г. Хоткевич); У тій темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників (пісня). — Пор. кайда́нник.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тюряжник — тюря́жник іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. тюряжник — див. АРЕШТАНТ. Словник синонімів Караванського
  3. тюряжник — див. невільник Словник синонімів Вусика
  4. тюряжник — ТЮРЯ́ЖНИК, а, ч., розм., зневажл. Те саме, що арешта́нт; // лайл. – Якийсь тюряжник хоче мордувати мене й мого Павлуся, – обізвалася Настуся (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  5. тюряжник — -а, ч., розм., зневажл. Те саме, що арештант. || лайл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тюряжник — Тюря́жник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тюряжник — ТЮРЯ́ЖНИК, а, ч., розм., зневажл. Те саме, що арешта́нт; // лайл. — Якийсь тюряжник хоче мордувати мене й мого Павлуся, — обізвалася Настуся (Н.-Лев., IV, 1956, 275). Словник української мови в 11 томах
  8. тюряжник — Тюряжник, -ка м. Арестантъ, острожникъ. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка