тяжа
ТЯГА́Р (дуже важкі, обтяжливі обов'язки, клопоти), ГНІТ, НО́ША, ТЯГОТА́, ВАГОТА́, ВАНТА́Ж, ТЯ́ЖА заст. — Увесь тягар організації підпільної медичної допомоги лежав тоді на Уляні Петрівні (Д. Бедзик); Пам'ять працювала кволо, на душі лежав нестерпний гніт (Л. Дмитерко); Я прочитав твого листа, Моя ти сестро прехороша... І я не той, І ти не та, А все ж Нас не зігнула ноша, Яку поклало нам життя З дитячих літ на наше тіло (М. Нагнибіда); На похідні нестатки й тяготи ви всі нездатні (З. Тулуб); Сиджу.., така вагота душить (Ю. Яновський); Що відчуваю? Чого хочу? Чи збуду тяжу світову? (П. Грабовський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тяжа — тя́жа іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- тяжа — ТЯ́ЖА, і, ж., заст. Тягар. Вернидуб .. наказав козакам покидати тяжу у воду, а самим плисти через став до окопів (М. Старицький); Що відчуваю? Чого хочу? Чи збуду тяжу світову? (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
- тяжа — -і, ж., заст. Тягар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тяжа — ТЯ́ЖА, і, ж., заст. Тягар. Вернидуб.. наказав козакам покидати тяжу у воду, а самим плисти через став до окопів (Стар., Облога.., 1961, 55); Що відчуваю? Чого хочу? Чи збуду тяжу світову? (Граб., І, 1959, 283). Словник української мови в 11 томах