тяжезний

ВАЖЕ́ЗНИЙ розм. (дуже важкий), ВАЖЕЛЕ́ЗНИЙ розм., ВАЖЕ́ННИЙ розм., ВАЖКЕ́ННИЙ розм., ВАЖУ́ЧИЙ розм., ТЯЖЕ́ЗНИЙ розм., ТЯЖЕ́ННИЙ розм., ПУДО́ВИЙ розм., СТОПУДО́ВИЙ підсил. розм. Хома.. пиряв.. важезні ящики до розпечених мінометів (О. Гончар); Здавалось, полем.. пройшли важелезні танки (І. Цюпа); Налипала (багнюка) на чоботи і перетворювала їх на важенні гирі (З. Тулуб); Як він довіз у село оте важкенне ядро — не зрозуміло (Т. Масенко); Той коваль.. Важучим молотом.. Такого ж молота зробив (А. Малишко); Під скали тяжезної гранітом Нора холодна б'є (І. Франко); Тяженним молотом Ти кував.. мечі нержавіючі (Д. Павличко); По сій мові замки пудові у дверей забряжчали (П. Куліш); Стопудові каменюки серед поля.. лежать (М. Драй-Хмара). — Пор. 1. важки́й.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тяжезний — тяже́зний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. тяжезний — див. важкий Словник синонімів Вусика
  3. тяжезний — ТЯЖЕ́ЗНИЙ, а, е, розм. Дуже тяжкий (у 1–10 знач.). В серці, хоч і як недолею прибитім, Надія кращая жиє [живе], – Так часто під скали тяжезної гранітом Нора холодна б'є (І. Франко); “Чом телята ревуть? Чом не поїш бика!?” Ой тяжезна рука В куркуля Горбака... (Ю. Гойда). Словник української мови у 20 томах
  4. тяжезний — -а, -е, розм. Дуже тяжкий (у 1-10 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тяжезний — ТЯЖЕ́ЗНИЙ, а, е, розм. Дуже тяжкий (у 1-10 знач.). В серці, хоч і як недолею прибитім, Надія кращая жиє [живе], — Так часто під скали тяжезної гранітом Нора холодна б’є (Фр., X, 1954, 43); «Чом телята ревуть? Чом не поїш бика!?» Ой тяжезна рука В куркуля Горбака… (Гойда, Сонце.., 1951, 90). Словник української мови в 11 томах