1. Словник синонімів української мови

тікач

УТІКА́Ч (ВТІКА́Ч) (той, хто втік або тікає звідкись), БІ́ГЛИЙ заст., ТІКА́Ч рідше; ДЕЗЕРТИ́Р (перев. з війська, під час воєнних дій). Саме село страх сподобалось мені — в садках, над струмком, із похиленими халупками перших осадчих, утікачів од панщини (М. Коцюбинський); Десять вершників, швидше вітру, полетіли за втікачем (О. Десняк); Троянці з біглими змішались (І. Котляревський); — Коли ви (бійці) в поході де-небудь образите бідного, украдете, пограбуєте, якщо ви будете п'яницями, боягузами чи дезертирами, — я знищу вас як зрадників (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тікач — тіка́ч іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. тікач — ТІКА́Ч, а́, ч., рідко. Те саме, що утіка́ч. Словник української мови у 20 томах
  3. тікач — -а, ч., рідко. Те саме, що утікач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тікач — ТІКА́Ч, а́, ч., рідко. Те саме, що утіка́ч. Словник української мови в 11 томах
  5. тікач — Тікач, -ча м. = втікач [утікач]. Шейк. Словник української мови Грінченка