убавитися

МЕ́НШАТИ (про обсяг, кількість, величину чогось — ставати меншим), ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, УМЕНША́ТИСЯ (ВМЕНША́ТИСЯ) розм., УМЕ́НШУВАТИСЯ (ВМЕ́НШУВАТИСЯ) розм., МАЛІ́ТИ розм., УБАВЛЯ́ТИСЯ (ВБАВЛЯ́ТИСЯ), ЗБАВЛЯ́ТИСЯ, ЗМЕНША́ТИСЯ діал.; ЗНИ́ЖУВАТИСЯ (ЗНИЖА́ТИСЯ), ПОНИ́ЖУВАТИСЯ (ПОНИЖА́ТИСЯ), СПУСКА́ТИСЯ (перев. про ціну, плату тощо); УКОРО́ЧУВАТИСЯ (ВКОРО́ЧУВАТИСЯ) (про розмір, обсяг тощо); СКОРО́ЧУВАТИСЯ (про витрати, норми тощо); УБУВА́ТИ (про кількість, об'єм, ступінь вияву). — Док.: зме́ншитися, уме́ншитися (вме́ншитися), поме́ншати, поменши́тися, змалі́ти, помалі́ти, уба́витися (вба́витися), зба́витися, зни́зитися, пони́зитися, спусти́тися, укороти́тися (вкороти́тися), скороти́тися, убу́ти. Все меншали дні, холоднішали ночі (О. Гончар); Бачиш, меншає у мене Хлопців у загоні (Л. Первомайський); Жайсак з радістю ворушив пальцями скаліченої руки і відчував, що біль щодня зменшується (З. Тулуб); В кінці темрява почала вменшатися і праліс починав рідшати (І. Франко); Маліють дні. Холодними стежками блукає осінь в сумі по садах (В. Сосюра); В клубі хай співає... Від того її не убавиться, а на людях прославиться (В. Кучер); Коли дорога наближалася до річки, — огороди людські рідшали, долина ширилася і рів зменшався (Панас Мирний); У фотосфері, як і в глибших шарах Сонця, температура знижується з віддаленням від центра (з журналу); Відомо, що затрати праці набагато скорочуються з використанням нової, більш досконалої техніки (з журналу); — Ну, сьогодні снігу убуде! — обізвався знову Кирило (Панас Мирний).