уволю
ДОСХОЧУ́ (до повного задоволення), ВВО́ЛЮ (УВО́ЛЮ), ДОНЕ́СХОЧУ розм., ДОНЕ́ХОЧУ розм., ДОСИ́ТА розм., ВПРИ́ПУСТ (УПРИ́ПУСТ) розм., ПОДОСТА́ТКОМ діал. Коло неї хлопці, як хміль коло тичини, в'ються... хочеться їй з ними погуляти, уволю нареготатися, досхочу подуріти (Панас Мирний); В літню куряву та спеку вволю не нагуляєшся, не набігаєшся (С. Васильченко); — Напоїть сьогодні верблюдів донесхочу (З. Тулуб); І ну щипать лиця. Нащипала (Мася) донехочу і сіла (А. Свидницький); — Ну і що ж, — запитав Стефко, насміявшися досита, — розсудила Войцехова вашу суперечку? (І. Франко); Коні їдять овес уприпуст (Словник Б. Грінченка); Темна чорнявка.. пашіла здоров'ям. Свіже повітря й подостатком харчу служило їй (Лесь Мартович).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уволю — уво́лю прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- уволю — див. ДОСХОЧУ. Словник синонімів Караванського
- уволю — див. багато Словник синонімів Вусика
- уволю — Досхочу, донесхочу, донехочу, вдосталь, подостатком, див. достаточно, вдосталь Словник чужослів Павло Штепа
- уволю — УВО́ЛЮ див. вво́лю. Словник української мови у 20 томах
- уволю — див. вволю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уволю — Уво́лю, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- уволю — Уволю нар. Вволю, вдоволь, достаточно. Дав їм хліба вволю. К. Псал. 7. Дай, Боже, щастя, долю, хліба вволю. Ном. № 11575. Словник української мови Грінченка