узброїти

ОЗБРО́ЮВАТИ (забезпечувати зброєю, військовим спорядженням), ЗБРО́ЇТИ рідко, УЗБРО́ЮВАТИ заст.; ОПОЛЧА́ТИ заст., уроч. (також створювати ополчення з кого-небудь). — Док.: озброїти, узброїти, ополчи́ти. Вони (імператори Візантії) озброювали й нацьковували народ на народ (С. Скляренко); — Наш (пан).. знову почав козаків зброїти (Панас Мирний); — Мечі кувати раджу, народ узброювати слід (І. Ле); — Не час баритись! Ополчити весь народ! Іти до армії! (О. Полторацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узброїти — узбро́їти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. узброїти — УЗБРО́ЇТИ див. узбро́ювати. Словник української мови у 20 томах
  3. узброїти — УЗБРО́ЇТИ див. узбро́ювати. Словник української мови в 11 томах
  4. узброїти — Узброїти, -ся см. узброювати, -ся. Словник української мови Грінченка