узор

ВІЗЕРУ́НОК (малюнок з поєднання різних ліній, кольорів і т. ін. на тканині, папері тощо), ВЗІР (УЗІ́Р), УЗО́Р, ВЗІРЕ́ЦЬ. Зроблю маленьку книжечку. Хрестами і візерунками з квітками кругом листочки обведу (Т. Шевченко); Настя швидко і спритно клала стібок за стібком. Рівно виступали по оксамиту візерунки (З. Тулуб); Спасибі ж, руки, вам за взори ці квітучі (М. Рильський); Десь років двадцять, певне, вже пройшло,.. Відколи клала я узір на тло Цієї рясно вишитої льолі (М. Бажан); Мати показала їй новий узор (М. Олійник); Вона була убрана в білу довгу сорочку, вишиту чудними взірцями (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узор — узо́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. узор — [узор] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іy Орфоепічний словник української мови
  3. узор — Візерунок, мережка, мереживо, взірець Словник чужослів Павло Штепа
  4. узор — УЗО́Р, у, ч. Малюнок, що становить певне поєднання ліній, фігур, кольорів та їх відтінків і т. ін. (звичайно на вишивці, мереживі, орнаменті тощо); візерунок. Композиція вишивки – це творчо обдумане сполучення різних елементів узору (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. узор — -у, ч. Малюнок, що становить певне поєднання ліній, фігур, кольорів та їх відтінків і т. ін. (на вишивці тощо); візерунок. || Мальовниче розміщення на морозі на шибці, світла й тіней на якійсь поверхні і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. узор — УЗО́Р, у, ч. Малюнок, що становить певне поєднання ліній, фігур, кольорів та їх відтінків і т. ін. (звичайно на вишивці, мереживі, орнаменті тощо); візерунок. Композиція вишивки — це творчо обдумане сполучення різних елементів узору (Укр. нар. худ. вишив. Словник української мови в 11 томах